Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською мовою: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА (КОНСОРТИВНА) ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСІВ ҐРУНТОВИХ ОЛІГОХЕТ У БІОГЕОЦЕНОЗАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Загрузка...

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА (КОНСОРТИВНА) ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСІВ ҐРУНТОВИХ ОЛІГОХЕТ У БІОГЕОЦЕНОЗАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ / сторінка 13

Назва:
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА (КОНСОРТИВНА) ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСІВ ҐРУНТОВИХ ОЛІГОХЕТ У БІОГЕОЦЕНОЗАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
35,33 KB
Завантажень:
126
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Амфіміксичній формі властиві диплоїдні й парноплоїдні цитотипи. Вона сприяє цілісності видів дощових червів як генетичних систем і забезпечує їх єдність, збільшення ймовірності появи адекватних для певних умов фенотипів, гетерозису, можливість нейтралізації шкідливих мутацій, збагачення різноманітності генофонду під захистом домінуючих генів (Лобашов, 1967).
У родині люмбріцід поліплоїдні каріотипи трапляються з тією самою частотою, що і диплоїдні. Порівняльний аналіз географічного поширення диплоїдних і поліплоїдних форм вказує на їх просторовий поділ. Поліплоїдні раси найчастіше трапляються на межах видових ареалів. У разі симпатричного поширення різноплоїдних рас одного виду відбувається їхній екологічний поділ шляхом освоєння нових екологічних ніш. Поліплоїдні люмбріціди й енхитреїди у природних біогеоценозах більш витривалі. Високі адаптивні властивості поліплоїдів зумовлені великою гетерозиготністю (Викторов, 1993).
У космополітних видів у межах ареалу поширені форми поліплоїдного ряду, в центрі ареалу люмбріціди представлені амфіміктичними видами. По периферії ареалів, переважно в їх північних і південних частинах, поширені поліплоїдні форми. Іноді їх називають “холодолюбними” і “теплолюбними” расами (Міхаельсен, 1910). Широке розселення партеногенетичних форм люмбріцід потрібно зв’язувати з поліплоїдією. Гіляров (1982) вважав це “інверсією” ареалу партеногенетичними формами.
Результати наших досліджень дають підстави зробити висновок про високу колонізаційну здатність поліплоїдних видів. Вікторов (1993) розглядає цю закономірність як фундаментальну загальнобіологічну закономірність поліплоїдії і як еволюційний шлях формування видів.
Партеногенетичні форми поширені на межі ареалу, де чисельність амфіміктичних популяцій дуже мала а основна причина поширення партеногенетичних форм – їх репродуктивна здатність. Основним поштовхом у виникненні та розвитку партеногенетичної форми є значна амплітуда едафічних факторів, які сягають екстремальних величин. Значне флуктування різних екологічних чинників едафотопів здатне викликати автоміксис з відповідною частотою і регулярністю появи партеногенетичних форм у багатьох видів. Особини поліплоїдної раси, що потрапили в умови, які відповідають їхнім вимогам, можуть стати засновниками популяцій (Майр, 1974). У поліплоїдних популяцій стрімко зростає чисельність особин. Відтворення у них відбувається значно швидше, ніж у амфіміктичних. Причина великих ареалів у поліплоїдних форм люмбріцід не в поліплоїдному геномі, а в партеногенетичному розмноженні (Cristensen, 1980), Omodeo, 1952, 1956). Т. С. Перель (1982) вважає, що поліплоїдні люмбріціди, незалежно від способу розмноження, заселяють різні біотопи, в тому числі, з екстремальними умовами.
Ґрунтові олігохети родин Lumbricidae і Enchytraeidae є протеандричними гермафродитами (Перель, 1980). У західному регіоні України встановлено два періоди осіменіння люмбріцід. Вони припадають на кінець весни початок літа і кінець літа початок осені. Для кожного виду характерний свій спектр едафічних умов, за яких відбувається осіменіння. В західному регіоні України оптимальна температура осіменіння нірникових люмбріцід +8–12 єС (квітеньтравень та вересеньжовтень), а ґрунтово-підстилкових і підстилкових +15–18 єС (червень–вереснь).
У зв’язку зі значною варіацією екологічних чинників едафотопів західних регіонів України у люмбріцід дістали розвитку сперматекальний і сперматофорний способи осіменіння. У частини люмбріцід (Dendrobaena, Dendrodrilus, Octodrilus, Octolasion, Lumbricus, Eiseniella, Eisenia) сперматекальне осіменіння відбувається опосередковано за участю сім’яних борозен. У Allolobophora, Fitzingeria, Кritodrilus поширене пряме осіменіння копулянтів. За сприятливих умов досліджуваного регіону люмбріціди протягом вегетативного періоду можуть багаторазово копулювати. Особини підстилкової морфо-екологічної групи копулюють 9–14, ґрунтово-підстилкової – 4–8, власне ґрунтової – 2–5 разів.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 
Реферат на тему: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА (КОНСОРТИВНА) ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСІВ ҐРУНТОВИХ ОЛІГОХЕТ У БІОГЕОЦЕНОЗАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок