Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО СИНДРОМУ БЛЕФАРОФІМОЗУ

Загрузка...

РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО СИНДРОМУ БЛЕФАРОФІМОЗУ / сторінка 5

Назва:
РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО СИНДРОМУ БЛЕФАРОФІМОЗУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,77 KB
Завантажень:
201
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 

Для уточнення характеру спадковості та виявлення пов’язаного з цим типу синдрому, а також розрахунку пенетрантності синдрому блефарофімозу було проведено медико-генетичне обстеження. Результати обстеження довели, що спадково-детермінований характер синдрому мав місце у 34,0 % дітей у дослідній групі. Застосування клініко-генеалогічного методу дозволило диференціювати спадкові випадки синдрому блефарофімозу на 2 типа по Zlotogora. Найбільш важливе значення при цьому набуває виявлення I типу синдрому, який супроводжується жіночим безпліддям.
В результаті розрахунку пенетрантності одержані його значення в межах 0,7 -1.0 (в середньому 0,86), що свідчить про високу пенетрантність даного гену і можливість досить великого розповсюдження ознаки в популяції і ризику його успадкування.
Для аналізу ефективності різних методів хірургічної корекції синдрому блефарофімозу вивчені результати хірургічного лікування 61 дитини (112 очей) за даними архівних історій хвороби і 22 дітей (31 око) власних спостережень. Діти були розподілені на три підгрупи в залежності від застосованого способу хірургічної корекції. В першій підгрупі (27 дітей – 47 очей) був застосований спосіб роздільного усування птозу та епікантусу, ефективність якого склала 51,1 %. У другій підгрупі (34 дитини – 65 очей) застосовувався спосіб одномоментного усування птозу та епікантусу за загальноприйнятими методиками, ефективність якого склала 55,4 %. В післяопераційному періоді у другій підгрупі було відмічено ряд ускладнень: деформація та виворіт хрящової пластини верхньої повіки в 7,6 %, експозиційний кератит в 4,6 %. Третю контрольну підгрупу склали 22 дитини (31 око) із групи власних спостережень, у яких одномоментне втручання було доповнено накладанням додаткового ряду укріплюючих швів на проксимальний край хрящової пластини, що привело до зростання ефективності хірургічного лікування до 81,3 %.
З метою підвищення ефективності хірургічного лікування нами розроблена нова комплексна методика одномоментної корекції синдрому блефарофімозу. Методика розроблена на основі отриманих в результаті досліджень нових даних про клінічні та анатомо-топографічні особливості синдрому блефарофімозу та даних аналізу недостатньо високої ефективності і наявних ускладнень хірургічної корекції із використанням раніше застосовувавшихся методів за даними архівного матеріалу.
Методика здійснюєься таким чином:
- роблять складної конфігурації розріз шкіри по передбачаємій пальпебральній складці верхньої повіки з продовженням на внутрішній кут ока у вигляді горизонтально розташованого "V"-подібного розріза із наступною відсепаровкою шкірно-м’язового лоскуту, який включає шкіру та орбікулярний м’яз на всьому протязі верхньої повіки і внутрішнього кута ока;
- від вершини "V"-подібного розрізу в області внутрішнього кута продовжують дозований шкірно-м’язовий розріз в горизонтальному напрямку в сторону носа;
- виділяють внутрішню з’вязку повік, яку потім прошивають в місці прикріплення її до періосту і в області сльозного м’ясца; затягування і зав’язування лігатури формує складку (дублікатуру) внутрішньої з’вязки, що і приводить до її скорочння;
- роблять резекцію проксимальної гіперплазованої ділянки хряща верхньої повіки в межах 2-4 мм в залежності від ступеня гіперплазії; на краї утвореного дефекту накладають вузлові біошви, кінці яких виводять на поверхню виділеного леватору верхньої повіки вище місця передбаченої резекції;
- частково резекують леватор верхньої повіки;
- повторно фіксуют залишену частину леватора до хряща у війного його краю;
- роблять пластику шкіри внутрішнього кута ока, зміщуючи при цьому весь відсепарований шкірно-м’язовий лоскут в сторону носа.
В цілому розроблена оригінальна методика, на нашу думку, має такі важливі переваги:
1. Виділення великого шкірно-м’язового лоскуту, який включає шкіру внутрішнього кута ока, верхньої повіки та спільний для них орбікулярний м’яз, дозволяє зменшити патологічне скорочення м’яких тканин, які розташовані попереду від тарзоорбітальної фасції за рахунок їх визволення, полегшити переміщення тканини під час шкіряної пластики.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему: РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО СИНДРОМУ БЛЕФАРОФІМОЗУ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок