Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ НАЗВ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНИХ СТАНІВ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ НАЗВ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНИХ СТАНІВ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Назва:
СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ НАЗВ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНИХ СТАНІВ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,14 KB
Завантажень:
279
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
АСКЕРОВА Ірина Аліївна
УДК 811.162.1’37
СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ НАЗВ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНИХ СТАНІВ
У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ
Спеціальність 10.02.03 – слов’янські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Працю виконано на кафедрі полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент
Черниш Тетяна Олександрівна,
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри полоністики;
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Багмут Алла Йосипівна,
Київський університет економіки і технологій транспорту, професор кафедри
української та іноземних мов;
кандидат філологічних наук
Ніколаєнко Лариса Іванівна,
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, науковий співробітник відділу західно- і південнослов’янських мов.
Провідна установа: Ужгородський національний університет
Міністерства освіти і науки України, кафедра словацької філології, м. Ужгород.
Захист відбудеться "25" травня 2006 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4.
Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).
Автореферат розіслано "21" квітня 2006 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат філологічних наук І. А. Самойлова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку лінгвістики особливо актуальними є антропо- й етноцентричні та когнітивні підходи, для яких пріоритетним є вивчення мови в її зв’язках із мисленням, ментальністю, культурою. Ці завдання реалізуються передовсім у дослідженні лексичного рівня мови як знаряддя й наслідку категоризаційно-оцінної діяльності певної лінгвокультурної спільноти, як скарбниці її знань, уявлень, досвіду, самобутності світосприйняття. На думку вчених, властивий мові спосіб концептуалізації дійсності є частково універсальним, а частково національно специфічним: носії різних мов бачать світ крізь призму своїх мов дещо по-різному. Пізнання лінгвоментальної природи номінативних процесів сприяє, таким чином, виявленню загального, спільного та самобутнього, неповторного в культурно-етнічному просторі мови.
Важлива роль у контексті цих проблем належить дослідженню складу й структури угруповань лексики на позначення внутрішнього світу людини, зокрема її емоційно-афективних станів, а також аналізові семантичної мотивації таких лексем. Це пояснюється винятково вагомою роллю “внутрішніх” відчуттів у житті особи: “сенс нашого існування має афективну, емоційну природу... Не маючи емоцій, тобто не вміючи відчувати радості й печалі, гніву і провини, ми не були б у повній мірі людьми” (К.Ізард).
Лексичні засоби номінації емоцій та почуттів у польській мові й деінде вже були об’єктом дослідження таких учених, як Р.Ґжеґорчикова, М.Якубович, А.Міколайчук, І.Новаковська-Кемпна, А.Спаґінська-Прушак, М.Ґуґала, К.Томчак, А.Кшижановська, А.Роля, Б.Сєрадзка, а також Л.І.Шахова, Е.М.Покровська, І.О.Голубовська, П.О.Селігей, Л.І.Ніколаєнко, Ю.Д.Апресян, В.Ю.Апресян, Н.Д.Арутюнова та ін.; при цьому різні вчені репрезентують відмінні погляди, застосовують різні методики як у визначенні, описі, так і в аналізі й класифікації цих мовних одиниць.
Незважаючи на ці здобутки, низка теоретичних і методологічних питань вироблення схем і моделей опису лексики на позначення емоцій усе ще є не розв’язаною, а чималі масиви відповідних мовних одиниць досі не дістали наукового висвітлення. Дослідники аналізують, як правило, лише домінанту синонімічного ряду і фразеологічні одиниці або дієслівно-іменні конструкції, до яких входить обстежувана лексична одиниця, залишаючи поза увагою структурно-семантичні особливості окремих слів і системні відношення поміж семантично співвідносними утвореннями.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ НАЗВ ЕМОЦІЙНО-АФЕКТИВНИХ СТАНІВ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок