Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ

Загрузка...

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ / сторінка 9

Назва:
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,33 KB
Завантажень:
231
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Дійсно, дилатація ПА на тлі РГ при введенні ізосорбіду динітрату не змінилась, тобто стимульована продукція NO не збільшилась (табл. 3). Водночас у хворих IV ФК, у яких є найбільше пригнічення синтезу власного NO, рівень NOХ підвищився на 52,8% (р=0,002).
Прийом ізосорбіду динітрату призвів до позитивних клінічних змін в разі як перорального, так і комбінованого (частково перорального, частково інгаляційного) введення препарату, але в останньому випадку зміни були більш вираженими. Так, при пероральному застосуванні ізосорбіду динітрату у хворих ІІ ФК дистанція ходи збільшилась на 29,0% (р=0,011), у хворих ІІІ ФК – на 25,2% (р=0,038), IV ФК – на 46,8% (р=0,023). При пероральному та інгаляційному введенні ця дистанція підвищилась на 35,9%, 39,4%, 68,4% відповідно (в усіх випадках р<0,001). Аналогічна динаміка спостерігалась при вивченні ППН (табл. 3). Пероральний прийом препарату в жодному випадку не призвів до зникнення скарг на експіраторну задишку при фізичному навантаженні, але в стані спокою вона перестала турбувати 4 з 15 пацієнтів. Загальний стан поліпшився (з середньої тяжкості до задовільної) лише в 1 хворого IV ФК за рахунок зменшення больового синдрому. Збільшилась кількість пацієнтів, у яких реєструвалась тахікардія (1 – до терапії, 9 – на її тлі). При прийомі ізосорбіду динітрату перорально та інгаляційно суб'єктивні прояви задишки при фізичному навантаженні зникли в 15 хворих, в стані спокою – у 11 з 20 пацієнтів. Загальний стан покращився у 12 пацієнтів: у 10 – з середньотяжкого на задовільний, у 2 – з тяжкого на середньотяжкий. Кількість хворих з тахікардією на тлі терапії не збільшилась.
Якість життя при пероральному та інгаляційному введенні ізосорбіду ди-нітрату поліпшилась більше, ніж при пероральному прийомі препарату (табл. 3). Так, в останньому випадку самооцінка якості життя в залежності від ФК стенокардії напруги змінювалась наступним чином: при ІІ ФК – на 15,7% (р=0,026), при ІІІ і IV ФК зміни були недостовірні (р>0,05). Навпаки, в разі прийому ізосорбіду динітрату перорально та інгаляційно якість життя поліпшувалась у всіх пацієнтів: при ІІ ФК – на 18,5% (р<0,001), при ІІІ – на 12,6% (р<0,001), при IV ФК – на 11,9% (р=0,038).
Дані, наведені в таблиці 2, свідчать, що небіволол серед хворих жодного ФК стенокардії не погіршує бронхіальну прохідність будь-якого рівня і не зменшує функціональний резерв органів дихання. Більш того, у хворих ІІ ФК було зареєстровано невелике, але достовірне збільшення показника МОШ25% на 10,2% (р=0,047). Імовірно, це пояснюється здатністю небівололу стимулювати ендогенне утворення NO, який відіграє провідну роль в регуляції тонусу великих бронхів. При збільшенні ФК стенокардії здатність ендотелію судин та легеневих структур до синтезу NO зменшується, внаслідок чого небіволол стає неспроможним його стимулювати. Дійсно, при погіршенні перебігу стенокардії напруги здатність небівололу стимулювати синтез NO на тлі РГ зменшується: якщо при ІІ ФК приріст діаметра ПА складає 41,1% (р<0,001), то при ІІІ ФК він зменшується до 25,0%, а у хворих IV ФК відсутній зовсім (табл. 3). Аналогічна динаміка спостерігається і відносно NOХ. Завдяки прийому небівололу у хворих зменшилась добова частота нападів стенокардії (на 4,10,8, р=0,034) і кількість прийнятих таблеток нітрогліцерину (на 4,30,6, р=0,025). Суб'єктивні прояви задишки зменшились у 3 хворих стенокардії напруги ІІ ФК. Загальний стан поліпшився у 6 пацієнтів за рахунок переходу з середньотяжкого до задовільного. Синусова тахікардія зникла у 5 з 12 пацієнтів, екстрасистолія – у 3 з 8 пацієнтів. Середній артеріальний тиск зменшився на 6,91,3 мм рт. ст. Крім того, поліпшився функціональний стан хворих: при стенокардії ІІ ФК дистанція ходи збільшилась на 39,5% (р=0,009), при ІІІ ФК – на 26,1% (р=0,028), при IV ФК – на 19,1% (р=0,021). Аналогічна динаміка мала місце при вивченні ППН (табл. 3), хоча у пацієнтів IV ФК приріст цієї величини виявився недостовірним.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО БРОНХІТУ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок