Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ В УГРУПОВАННЯХ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ КРИМУ: АЛЕЛОПАТИЧНИЙ АСПЕКТ

ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ В УГРУПОВАННЯХ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ КРИМУ: АЛЕЛОПАТИЧНИЙ АСПЕКТ / сторінка 9

Назва:
ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ В УГРУПОВАННЯХ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ КРИМУ: АЛЕЛОПАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,05 KB
Завантажень:
27
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
2). Ступінь галуження пагонів рослин-акцепторів в умовах експерименту була в 2 рази нижчою, в порівнянні із контролем. При алелопатичному впливі кореневих виділень Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb. приріст у висоту тест-об'єктів був в 2,4 рази вищим, ніж при моделюванні впливу Artemisia santonica L. Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze проявляє найменшу алелопатичну активність. В експерименті з кореневими виділеннями цю закономірність підтверджено. У галофітних угрупованнях алелопатична взаємодія видів здійснюється як у надземній сфері, так і через кореневі системи. Превалювання впливу тих чи інших органів у формуванні алелопатичного потенціалу зумовлене віковим станом рослини-донора й періодом вегетації.
Рис. 2. Вплив кореневих виділень багаторічних видів галофітів на приріст однорічників
Динаміка алелопатичної активності Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O. Kuntze на протязі вегетації. Алелопатична активність надземної частини Artemisia santonica L. змінюється на протязі вегетації (рис. 3). Виявлено два піки алелопатичної активності глікогалофіту – у червні (АVI = 0,68-0,75) і вересні (АIX = 0,69-0,85). Перший пік на початку вегетації _період активного росту рослини, що протікає при інтенсифікації всіх метаболічних процесів. Накопичення фізіологічно активних речовин в органах рослини до кінця вегетації визначає другий пік алелопатичної активності Artemisia santonica L. Алелопатична активність пагоневої системи Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb. була нижчою, ніж в Artemisia santonica L. У динаміці алелопатичної активності пагоневої системи Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze відзначено один пік, що припадає на вересень (AIX = 0,45). Коренева система Artemisia santonica L. і Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze здійснює максимум впливу на Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., Petrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv., Campho-rosma monspeliaca L. на початку вегетації. У ході сезонного розвитку відзначалася тенденція зменшення алелопатичної активності кореневих систем Artemisia santonica L., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze. Алелопатичний потенціал Artemisia santonica L., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze, Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb. на початку вегетації забезпечується в основному активністю кореневої системи AVI=0,84-0,92 (рис. ). Це обумовлено необхідністю усунення конкурентів за елементи ґрунтового живлення й вологу в період, коли пагінна система багаторічника ще остаточно не сформована. Далі алелопатична активність кореневої системи багаторічних галофітів знижується. Алелопатична активність представників різних еколого-фізіологічних груп галофітів змінюється протягом вегетації, залежно від ступеня розвитку кореневої або пагінної систем.
Рис. 3. Динаміка алелопатичної активності надземних органів Artemisia santonica L.

Рис. 4. Динаміка алелопатичної активності підземних органів Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb.
Вплив алелопатичної дії багаторічних галофітів на особливості анатомічної будови однорічних галофітів. При дії алелопатичного чинника в рослин-акцепторів у природних фітоценозах і модельних експериментах відбуваються суттєві зміни на гістологічному рівні. В однорічних галофітів, що виросли в зоні максимального алелопатичного впливу Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb. і Artemisia santonica L., відзначена інтенсивна лігніфікація стінок судин ксилеми центрального циліндра, склеренхімних тяжів, ідіобластів. Площа лігніфікаційованих зон центрального циліндра рослин Salicornia europaea L., що зростають у фітогенному полі Artemisia santonica L., у 1,6-1,8 разів більша, ніж у моноценозі. Суттєва лігніфікація проявляється не тільки в ксилемі, але й у флоемі досліджуваних рослин. Функціонально активними залишаються одиничні ситовидні трубки. Порушення пропускної здатності провідних елементів ксилеми й флоеми проявляється у звуженні просвітів члеників трахеї і ситовидних трубок за рахунок стовщення їхніх клітинних стінок.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ВЗАЄМОДІЇ МІЖ РОСЛИНАМИ В УГРУПОВАННЯХ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ КРИМУ: АЛЕЛОПАТИЧНИЙ АСПЕКТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок