Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ - початку ХХ століть

Загрузка...

Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ - початку ХХ століть / сторінка 6

Назва:
Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ - початку ХХ століть
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,27 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Скрябіна надає їм багатоскладної символічності, в якій ієрархія “бахіанства”, “шопенізмів” і “шопенівського бахіанства” привносить інтелектуальний смисл в тонус викладу думки-образу;
4)
Прелюдії О. Скрябіна відмічені посиланням на російський стиль за допомогою символізування вальсовості як знаку музичного “російського бідермейера”, що став базою російського модерну початку ХХ століття.
Підводячи підсумки по Етюдах і Прелюдіях у творчості О. Скрябіна, відзначаємо ряд позицій:
1)
принципове збереження шопенівського розуміння даних жанрів, в яких циклізація п'єс утворювала складні з'єднання смислового порядку, помножені скрябіновським авторським переосмисленням закладеної в них символіки;
2)
і Етюди, і Прелюдії для О. Скрябіна стали жанрами “лабораторного пошуку”, який лише частково реалізовувався в сонатах і поемах; цим пояснюється звернення до даної жанрової типології на відносно ранньому етапі творчості, причому в Етюдах – з демонстрацією нової квартової інтервальної координати музичного простору, тоді як в Прелюдіях ор. утримувалася романтична система, також як і в Прелюдіях ор. 74 система “прометей-акорду”.
У підрозділі 2.3. “Прелюдії та етюди К. Дебюссі як символістська версія “шопенізму” аналізуються символістські тенденції творчості К. Дебюссі.
Підсомувуючи висновки по аналізах циклу Прелюдій К. Дебюссі, специфіку їх інтерпетацій, констатуємо наступні риси будови циклу:
1) „коментуючий” характер програм, що дані наприкінці п’єс, вказує на символізацію програмної конкретики, яка досить переконливо розкривається і в іншому ряді значень;
2) чітка визначеність рис „бахіанства” в Прелюдіях французького композитора, втім з апеляцією не стільки до ДТК, як у Шопена, а до ліричних сторінок Сюїт-партит Й. С. Баха;
3) наявність симетричних моментів будови циклу К. Дебюссі (як і у Шопена), що і для французького автора є превалюючою якістю;
4) домінування позасимволістського підходу в інтерпретації Прелюдій видатними піаністами, що пояснюється, у тому числі, символістською розмитістю стильового орієнтиру, що спонукало самого Дебюссі неокласично трактувати свої Прелюдії.
Виокремлюємо наступні смислові показники в Етюдах К. Дебюссі:
1. поемна циклізація Етюдів в паралель і в антитезу романтичній поемності з підкреслюванням в якості базисної опозиції – моторики та ідеально-Жіночого;
2. вказівки на технічні перспективи піанізму як формування, в обхід лістіанської оркестральності фортепіано, нової клавірності, котра зобов’язана своїм походженням заповітам італійсько-французької клавесинності (неокласичний аспект піанізму К. Дебюссі);
3. висування техніки ритму та сонору в Етюдах №№ 7-12 в якості альтернативи віртуозній символіці пальцевої рухливості – нової віртуозності „нерівнотривалого” ритму ХХ ст.;
4. стилістичне прогнозування піанізму ХХ ст. в неокласичній спрямованості до романтичних витоків техніки та тонально-тематичної змістовності, в якій тональності на „білих клавішах” фортепіано (А) складають базис виражального трактування „тон-арта”, тобто „мистецтва тональності”;
5. проява тенденцій зближення жанрів прелюдії – етюду з встановленням нової технічності „легкої” гри, яка охоплює як засіб звуковидобування, так і концепцію змісту, що обминає картинно- та психологічно-описовий підходи, але спрямованих на символіку техніцизму як іманентно-музичної даності;
6. привнесення в жанр прелюдії-етюду як художньо-самостійної типології показників „нової інструктивності” в розвиток ідеї ДТК Й. C. Баха, який „тренував” не стільки руки та пальці (і це теж), скільки риторичну здібність розуму і патріотичне почуття солідаризування з національною культурною традицією.
У Висновках підведені підсумки дослідження, визначені положення, що складають авторський внесок у розробку проблематики стильової специфіки жанрів прелюдії та етюду в творчості Ф. Шопена, О. Скрябіна, К. Дебюссі.
Дослідження генетичних ліній жанрів прелюдії та етюду від ХІХ до ХХ ст. зроблене в осмисленні витоків техніцизму та експериментальної музики минулого століття, які на початку ХХІ століття дозволяють позитивно оцінити “емансипацію” музики від художньо-відображальної тенденції (згідно позицій матеріалістичної естетики на базі гносеологічного підходу “теорії віддзеркалення”) – на користь самодостатнього естетизму і символічної значущості музично-тонових пропорцій як знаку Вищого.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ - початку ХХ століть

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок