Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ / сторінка 12

Назва:
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,03 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 

Різноманітні мовні уявлення свідчать про те, що мовна картина світу у кожній мові своєрідна, самобутня і визначається соціальними, культурними, психологічними, духовними особливостями народу, його традиціями тощо, тобто національною специфікою. Отже, ФО, відображаючи фрагменти мовної картини світу, одночасно оцінюють її, виступаючи мовленнєвим виразником категорії оцінки з урахуванням усіх її видів.
Підрозділ 4.3. “Вираження значення оцінки – функція синтаксичних фразеологізмів” концентрує увагу на синтаксичних фразеологізмах (СФ) як новому типі мовних одиниць. Специфіка їх побудови виходить за межі регулярних синтаксичних зв’язків і закономірностей. У структурах типу укр. Ось вам і погода! Щоб він та й колись спізнився! чи рос. Чем не подарок! Фильм не такой интересный, чтобы смотреть его дважды! зв’язки між компонентами СФ не мотивуються живими, чинними нині синтаксичними правилами. Компоненти пов’язані ідіоматично, а прямі ЛЗ компонентів, що утворюють структуру, дещо послаблені. Ці особливості і дають ученим підставу називати подібні структури СФ.
До подібних одиниць відносять і деякі типи речень, які ми вже розглядали, аналізуючи специфіку ЛЗ слів, що виконують оцінно-характеризуючі предикативні функції. Такий тип конструкції, як СФ, змушує виділяти передусім та функція, яку ці одиниці виконують у мовленні, а їх функція полягає у тому, що вони призначені для вираження цілої низки суб’єктивно-модальних значень. Крім того, подібні мовленнєві одиниці слугують для вираження семантики в таких комунікативних актах, як згода, заперечення, вони передають значення необхідності, неможливості тощо. Ці одиниці є завжди експресивно забарвленими, сфера їх функціонування – розмовне мовлення, а також жанри художньої літератури й публіцистики. У цих функціональних різновидах мови СФ досить активні, частотні, вони вимагають від носіїв мови навичок для розуміння їхньої семантики, відчуття емоційно-експресивного забарвлення, тобто знань прагма-тики. СФ характеризуються складністю семантики, яка не виявляє себе експліцитно, а також тим, що їхнє функціонування значною мірою зумовлене контекстом, ситуацією.
Отже, поряд з синтаксичними структурами, що будуються за правилами синтаксису, існує велика кількість нестандартних специфічних побудов, структурні властивості й семантика яких виходять за межі регулярних синтаксичних зв’язків і закономірностей. Розподіл СФ на групи здійснюється відповідно до їх структури, граматичної характеристики, специфіки вияву в їхній семантиці значення категорії оцінки. Проте можна подати й іншу функціональну класифікацію СФ, за якою для визначення домінуючого семантичного компонента використовують функціональний критерій, тобто враховують те, для чого мовець викорис-товує СФ (зокрема для характеристики та оцінки, для заперечення, для вираження необхідності і т. д.). Інші семантичні компоненти, що входять у СФ, визнаються супровідними. СФ – це продуктивний, регулярний і ефективний мовний засіб, одна з форм вираження оцінки у мовленні.
У підрозділі 4.4. “Словотвірний аспект семантики слів з оцінним значенням” увага зосереджена передусім на національній специфіці мови. Для слів з семантикою оцінки української чи російської мов не завжди можна підібрати відповідні еквіваленти, в яких зберігалася б ознака спільності роду. Порівн.: рос. фуфыра (чол. і жін.) в українській мові відповідають 1) “привередник” – вередун, вередуха; 2) “франт, щеголь” – чепурун, джиґун, дженджик. Виділяють і специфічні імена чоловічого роду, котрі можуть застосовуватися тільки для назв осіб чоловічої статі (на підставі врахування значення мотивуючої основи). Порівн. переносні значення лексем типу Дон-Кіхот, Дон-Жуан. Можна також виділити оцінні слова, що містять у своєму ЛЗ фонові знання, які впливають на підвищення експресії слова. У структурі ЛЗ подібного типу слів є етносемантична інформація. Порівн.: перен. укр. Байда, Чіпка, Пузир чи рос. перен. Хлестаков, Манилов, Плюшкин. Такі лексеми, як результат апелятивізації, часто функціонують у формі множини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок