Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською мовою: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ / сторінка 13

Назва:
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,03 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
І, навпаки, виділяють специфічні назви для осіб жіночої статі, порівн.: укр. карга, покритка, мавка чи рос. камелия, сирена, мегера. Іноді для подібних слів навіть словники пропонують досить сумнівні аналоги. Для російського слова мымра у тритомовому “Русско-украинском словаре” Русско-украинский словарь: В 3 т. – К.: Наук. думка, 1969. – Т.1. – С.698. наводиться еквівалент з поміткою “презирл.” понура; обл. похнюпа. Однак якщо у структурі ЛЗ російського слова немає прозорої ВФ, то в лексемі української мови, яка наводиться як еквівалентна російському слову, прозора ВФ добре усвідомлюється і мотивує дещо відмінну семантику. Російське слово мымра має оцінно-експресивне узагаль-нено-кваліфікуюче значення. В українській мові значення іменника понура мотивовано прикметником понура (рос. угрюмая). Для з’ясування того, як сприймають носії української мови російське мымра, було проведено опитування студентів українського відділення філологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка (близько 300 інформантів). Жодний з опитаних не зіставляв російську лексему мымра з українським понура чи похнюпа. Опитувані вважають, що це слово не має однослівного відповідника.
Складною є природа суфіксальних лексем з семантикою оцінки, оскільки, крім суб’єктивної оцінки, емоційно-оцінні суфікси є засобом вираження об’єктивних ознак предмета. Російська лексема мыслишка, безумовно, відріз-няється від значення мотивуючої основи, що виділяється у слові мысль. В українській мові еквівалентом її є слово-сполучення нікчемна думка, бо українське слово думка не творить слів за допомогою суфіксів негативної семантики, можливо, тому, що в українській мові дума (думка) має специфічну етносемантичну значущість (порівн. хоча б функціонування цієї лексеми в українському фольклорі чи поезії Т.Шевченка). Наприклад, російському мирок відповідає українське словосполучення маленький світ, а українська лексема літечко завдяки суфіксу не має в російській мові однослівного відповідника і перекласти її можна як чудное лето, прекрасное лето і под. Специфікою емоційно-оцінних суфіксів є їхня здатність впливати на ознаку оцінності, яку носії мови усвідомлюють крізь призму суб’єктивного сприйняття. Цією особли-вістю емоційно-оцінні суфікси відрізняються від тих словотвірних суфіксів, які здатні формувати слова з абсолютно новим, самостійним значенням. Оскільки емоційно-оцінні суфікси є носіями негативних і позитивних оцінних сем, їх правомірно вважати засобами творення оцінного значення на словотвірному рівні, хоч оцінна сема властива передусім основі слова і є частиною його понятійного змісту, мотивуючи номінативно-оцінну функцію. Навіть ті додаткові або переосмислені відтінки, яких слово набуває у конкретному контексті, сформовано на ґрунті понять, що відображають сутність означуваного предмета. Значення слова з семантикою оцінки, як відомо, закладено в парадигматиці, однак ширше воно виявляється в синтагматиці, що підтверджується і в нашому дослідженні. Іноді важко здійснити семантичну класифікацію емоційно-оцінних суфіксів тому, що відтінки їхніх значень не завжди можуть чітко диференціюватися. Відмінність оцінної семантики суфіксальних лексем від безсуфіксних аналогів часто унеможливлює їхнє контекстуальне взаємозаміщення.
Отже, специфіка прагматичної частини ЛЗ слів зі значенням оцінки залежить від таких чинників, як мотивуюча основа, суб’єктивно-оцінні суфікси, префікси, а також від таких екстралінгвальних чинників, як комунікативно-прагматичне налаштування, яке визначається контекстом, синтаксичними зв’язками слів з семантикою оцінки.
У підрозділі 4.5. “Вияв категорії пестливості та зневаги на словотвірному рівні як реалізація категорії оцінки” розглянуто погляди основоположника української дериватології проф. І.Ковалика щодо складності і багатогранності глотогонічного процесу як процедури лінгвалізації об'єктивної дійсності, яка формує і розвиває людську мову з її лексичним, фразеологічним складом і стилістичним наповненням.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок