Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ / сторінка 4

Назва:
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,03 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
Поступово “шкала оцінки” почала заповнюватися такими позитивними концептами, як святість, мудрість, милосердя, подвиг, страстотерпець, смиренномудріє, мовчання і под. Абсолютним концептом добра після впровадження християнства стало благо. Концепт зла в період Княжої Доби представлено у писемних пам’ятках не такою широкою палітрою, як концепт добра. Поширення ісихазму сприяє подальшому розвитку концепту Благодать (“бажане єднання з Богом шляхом заглиблення людини в себе”). Активно розробляються концепти позитивної оцінки на позначення внутрішнього духовного світу людини, у зв’язку з чим широко використовується лексика на позначення внутрішнього світу людини. Значний внесок у розробку понять негативної оцінки зробив І.Вишенський (ХУІ ст.). Стверджуючи відносний характер оцінки, він наголошував на суб’єктивних відмінностях критеріїв понять “добро” і ”зло”.
Діячі братських шкіл, серед яких Лаврентій і Стефан Зизанії, Мелетій Смотрицький, Йова Борецький, Кирило Ставровецький, Памво Беринда та ін. пов’язують оцінку з інтенсіональними гедоністичними дефініціями, репрезентуючи її в антропоцентричному ракурсі: від людини – до світу.
Розробку проблеми “Людина і Всесвіт” продовжили вчені Києво-Могилянської академії (XVІІ-XVIII ст.). Для цього періоду характерним є визначення суб’єктивних відмінностей критеріїв понять “добро” і “зло”. Учені Києво-Могилянської академії вивчали аксіологічні питання логіки та психології (логіко-психологічні типи оцінки); характеризували пізнавальні здатності людини: відчуття, сприйняття, уявлення та ін. Г.Сковорода розглянув поняття добра через концепт щастя (задоволення) – стан незалежності та душевного спокою і подолання бентежних пристрастей “злої волі” всередині людини. Щастя – це веселість, яка є виявом “здоров’я гармонійної душі”. Він обстоює так звану філософію “серця”, яка знайшла яскраве відображення у подальших творах українських філософів. Контексти з творів Г.Сковороди, що наведені в дослідженні для ілюстрації теоретичних положень, мають прагматичну насиченість. Мовленнєвою формою вияву емоційного типу оцінки поет часто обирає такі мовні структури, як вигук, звертання, частки, прикметники з семантикою оцінки, агентивні імена морально-етичної оцінки, категорію стану.
У підрозділі 1.3. “Поняття оцінки в новій українській філології” розглянуто спадщину О.Потебні, з погляду якого вся МКС пройнята категорією оцінки. Учений вказував на важливість прагматичної функції мови, обґрунтовував деякі положення теорії мовленнєвого впливу, осмислював критерії оцінки художнього тексту. Мета тексту й слова, за О.Потебнею, – змусити оцінювати його зміст, створити відповідний “суб’єктивний настрій”. О.Потебня сприймав категорію оцінки як таку, що виявляється на різних мовних рівнях.
Значний внесок у розробку аксіологічних проблем зробив І.Франко. У праці “Із секретів поетичної творчості” він наголосив на важливості поняття оцінки, особливо для літературної критики. І.Франко зазначав, що оцінка пов’язана з законами психіки, асоціативними образами, з духовністю та ментальністю. Об’єктом оцінки, на його думку, можуть бути твори, люди, ідеї. Критик, як зазначає І.Франко, вносить у твір свій темперамент, тобто своє чуття і навіть миттєві настрої. Він характеризував психологічний, емоційно-чуттєвий та культурно-естетичний типи оцінки, писав про “гніздо “пересудів” і “упереджень”, “неясних поривів”, симпатій і антипатій.
Поняття оцінки знайшло відображення й у системі поглядів Д.Овсянико-Куликовського. Вчений пояснював специфіку вияву оцінки в мові через явище аперцепції. Актуальним для сучасного мовознавства є запропоноване Д.Овсянико-Куликовським визначення слова як результату роботи думки, почуття, волі. Як вважав вчений, в основі оцінки міститься “сфера почуттів” та “сфера думки”. Він розмірковував над формуванням “шкали оцінки”. Класифікація Д.Овсянико-Куликовського дала змогу розширити семантику категорії оцінки і виявити лінгвальну форму прояву кожного з видів почуттів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок