Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ / сторінка 5

Назва:
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,03 KB
Завантажень:
257
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 

У підрозділі 1.4. “Ознаки і статус категорії оцінки у сучасній науці. Логіко-семантичний та психологічний аспекти класифікації типів оцінки” висвітлено категоріальний зміст оцінки в сучасній філософії. Коли йдеться про оцінку як філософську категорію, необхідно наголосити, що вона формувалася поступово і має всі ознаки останньої: 1) означає найзагальніше поняття – “оцінка”, яке пов’язується з будь-яким предметом і ознаками реального світу; 2) є бінарною, тобто розрахована на протилежні компоненти: позитивне – негативне;
3) кожний компонент бінарної пари характеризується градуальністю: більшою – меншою – найменшою мірою (чи то позитивна, чи то негативна оцінка);
4) містить поняття “норма”, яке є історично змінним та національно забарвленим. Категорія оцінки належить до найважливіших категорій, без яких людині неможливо виробити правильну орієнтацію у світі, суспільстві, належно розуміти явища, які виникають у процесі розвитку суспільства.
Оцінка – свідчення ступеня пізнаності світу. Граматикалізуючись, категорія оцінки набуває статусу лінгвальної і має розгалужену мережу спеціальних і неспеціальних форм мовного вираження. Вона не існує ізольовано, а входить до системи структурно-семантичних і функціональних категорій мови. Оцінка передбачає наявність у мові такої думки про денотат, яка виражає його характеристику з огляду на категорії цінності.
Категорію оцінки у мовознавстві пропонуємо розглядати як структурно-семантичну, функціональну, прагмасемантичну, що містить такі концепти, як схвалення/осуд, згода/незгода, симпатія/антипатія. У МКС спостерігається своєрідний зв’язок оцінки з іншими поняттями. Вона пов’язана з категоріями персональності, темпоральності, простору, узагальненості, визначеності/невизначеності, збірності, множинності, загального, одиничного, особливого.
Категорія оцінки – складна і багатогранна, саме тому її вивчення в логіко-семантичному та психологічному аспектах дає поштовх і для мовознавчих досліджень. У дисертації подано типи оцінки, які проілюстровано лексичним матеріалом, розміщеним на “шкалі оцінки”, що демонструє оцінну градацію – максимальний, середній, мінімальний ступені певного типу оцінки. Цей аналіз базується на психолінгвістичному експерименті.
Науці відомі різні класифікації категорії оцінки в логічному аспекті. Проте з розвитком мови та науки про неї здійснюється все більша семантизація оцінки. У нових аксіологічних дослідженнях розробляються нові системи онтології добра, а це зумовлює виявлення нових смислів, що їх набувають предикати з семантикою оцінки в різних контекстах. Отже, таксонімія цінностей перетворилася на таксонімію смислів, яких набувають оцінні предикати.
У другому розділі, що має назву “Стан вивчення категорії оцінки в сучасній лінгвістичній парадигмі”, у підрозділі 2.1. “Етапи вивчення категорії оцінки в українському мовознавстві” визначено шлях становлення оцінки як лінгвістичної категорії, подано огляд інтерпретацій категорії оцінки в українському мовознавстві. У першому українському словнику лінгвістичних термінів Є.Кротевича та Н.Родзевич (1957) і “Словнику лінгвістичних термінів” Д.Ганича та І.Олійника (1985) міститься інформація про вияв категорії оцінки на фонетичному рівні крізь призму лінгвопрагматики. У монографічному дослідженні А.Багмут (“Семантика й інтонація в українській мові”, 1991) вивчено співвідношення семантики й інтонації в емоційно-експресивному мовленні. Експресивність розглядається як вияв суб’єктивно-оцінного ставлення мовця до висловлюваного, про що пише і В.Чабаненко.
Теорія оцінки в українському мовознавстві найкраще розроблена щодо слова. І.Велигорський ще 1935 року охарактеризував вплив почуттів на зміну значення слів, проілюстрував зниження та підвищення “чуттєвої вартості” оцінного слова. А.Бурячок (“Українське усне літературне мовлення”, 1967, розділ “Оцінна лексика в українській літературній мові”) запропонував своє визначення емоційної лексики, справедливо зазначаючи, що не можна вважати емоційно забарвленими ті слова, які не містять у собі інформації про оцінку мовцем фактів, явищ, не виражають його ставлення до них, а тільки називають ті чи інші почуття або повідомляють про них.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 



Реферат на тему: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок