Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

Загрузка...

АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ / сторінка 7

Назва:
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,03 KB
Завантажень:
259
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 

Підрозділ 2.3 “Методика та аспекти вивчення оцінного слова у контексті зміни лінгвістичних парадигм (взірці аналізу на прикладі концептів 'воля', 'Петербурґ')” присвячено мотивації актуальних підходів до вивчення оцінного слова. Семасіологічний і ономасіологічний напрями репрезентовано функціональним і структурним аспектами, а оцінне слово вимагає прагмалінгвістичного дослідження. Функціонально-семасіологічне дослідження лексики, зокрема, пов’язується з проблемами мовленнєвих перетворень у структурі ЛЗ слова. При цьому враховується, крім денотативно-сигніфікативного, і прагматичний компонент ЛЗ, і закони сполучуваності слів у синтагматичному ряді, саме порушення яких часто приводить до появи оцінного значення.
Уявлення про те, що значення – це набір упорядкованих за родо-видовим принципом сем, багато дослідників оцінює сьогодні як “семасіологічний міф”. Прихильники такого погляду виходять з нав’язування слову ознак ззовні – з боку слухача (у цьому випадку того, хто здійснює аналіз у семасіологічному напрямі). А.Вежбицька, зокрема, вважає, що компонентний аналіз часто (проте, зазначимо, не завжди!) нав’язує концепту ознаки, які не відображають властивості самого концепту. Серед мовознавців поширеною є думка, що вивчення номінативної діяльності на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки вимагає гнучкішої моделі ЛЗ. З огляду на це, цікаві результати дають дослідження, які є спробою поширення нової когнітивної теорії значення на ономасіологічні розвідки. Структурні семантичні теорії виходили з тези, що значення слова існує об’єктивно – поза людською свідомістю, хоча є при цьому узагальненим відображенням реалій дійсності. Відповідно до цього, значення трактувалось як сукуп-ність відмінних ознак, об’єктивно притаманних денотатові. Щоб визначити слово як одиницю семантичного поля, досить лише врахувати його інтегральні ознаки, але релевантні ознаки можуть змінюватися залежно від контексту – мовного, культурологічного, національного. Сучасні вчені, що працюють у галузі когнітивної лінгвістики, трактують значення як концептуалізацію, визнають можливість, а також виправданість і плідність його дискретизації. Традиційний семантичний аналіз і новий, концептуальний, ставлять перед собою різні завдання: перший пов’язаний з висвітленням значення слова, другий – скерований до знання про світ. Якщо трактувати значення як концепт (варіант уявлень про предмет), що існує в нашій свідомості, то полярність семантики конкретних і абстрактних назв у деякому розумінні нівелюється, і вони стають доступними для концептуального аналізу, який дає змогу виявити оцінні значення слів різного типу. Більшою мірою це стосується сфери художнього мовлення. Доцільною та перспективною видається можливість поєднання при семасіологічному та ономасіологічному функціонально-комунікативному аналізі структурного і концептуального підходів, що є перспективним для вивчення лексики з семантикою оцінки.
До системи культурних концептів належать передусім найменування основних абстрактних понять нашого життя типу добро-зло, любов-ненависть, воля-неволя. А.Мойсієнко зазначає, що концепт воля виразно прослідковується в процесі декодування Шевченкових поезій. Наші спостереження підтверджують цю думку. Реалізований в творчості Тараса Шевченка концепт воля розглядаємо, з одного боку, як художній, а з іншого – культурний, що належить до концептів пізнання і виявляється в емоційно-оцінному просторі як концепт духовної цінності. Матеріалом аналізу став “Кобзар”, у тексті якого лексема воля є частотною і вступає в певні асоціативні ряди: доля, слава, сила, бунчуки, гетьмани, козаки, червоні жупани, гетьманщина, море, поле, степ, вітер, кобзар, бандурист, гопак, метелиця і т. д. У творчості Т.Шевченка спостерігаємо вплив категорії оцінки на розвиток значення лексеми воля.
До культурних концептів відносять, як правило, і власні назви, що відображають історію, традиції, ширше – культуру певної країни, народу.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22 
Реферат на тему: АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАГМАЛІНГВІСТИКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок