Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ТА АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПЕРСИСТЕНЦІЮ ТА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ

Загрузка...

ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ТА АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПЕРСИСТЕНЦІЮ ТА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ / сторінка 7

Назва:
ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ТА АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПЕРСИСТЕНЦІЮ ТА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,79 KB
Завантажень:
280
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 

Важливо відмітити, що застосування лазерних променів, наряду з позитивними змінами, обумовлюють появу субпопуляцій тест–культур (7,1 ± 3,5)%, які відзначаються низькими показниками чутливості до протимікробних препаратів.
Застосування ультрафіолетового опромінення дало більш однозначні результати. Даний вид променів також не стимулював процеси росту C.diphtheriae, проте значно активніше порівняно з лазерним фактором впливав на токсиноутворюючу функцію продуцентів табл.3.
Встановлено, що опромінення тест–культур за допомогою п’яти короткохвильових імпульсів з енергією кожного 60 Дж сприяло збільшенню проти контрольних зразків токсинсинтезуючих клонів через 24 години в 7,2 рази, а через 48 годин культивування в 1,6 рази (р 0,05).


Таблиця 3
Вивчення впливу ультрафіолетового опромінення на утворення екзотоксину коринебактеріями дифтерії.
Біова-ріант | Режими опроміне-
ння | Кіль-кість
вивчених
ізолятів | Питома вага токсиноутворюючих
колоній | Всього
вивчених
клонів
через 24 години | через 48 годин
абс. | М±m | абс. | М±m
gravis
mitisконтроль | 117
78 | 1
1 | 0,8±0,8
1,2±1,2 | 37
64 | 31,6±4,3
82,0±4,3 | 195
gravis
mitis5 імпульсів | 78
35 | 18
3 | 23,0±4,8
8,6±4,7 | 60
32 | 76,9±4,7
91,4±4,7 | 113
gravis
mitis10 імпульсів | 113
88 | 2
13 | 1,8±1,3
14,8±3,8 | 89
62 | 78,8±3,8
70,5±4,9 | 201 |
Опромінення штамів патогенної коринебактерії в режимі 10 імпульсів спричиняло стимулюючий вплив тільки на біовари gravis. Із 113 вивчених ізолятів здатність утворювати екзотоксин проявили через дві доби росту 78,8 %, в той час як серед неопромінених варіантів таких клонів продуцентів було менше 31,6 % (р 0,05).
Електронний пучок відноситься до найбільш потужних фізичних факторів. Опромінення ним, навіть в малих поглинаючих дозах, приводило до пригнічення росту тест–культур та часткового бактерицидного ефекту. Під впливом даного чинника концентрація колонієутворюючих клітин зменшувалась з вихідної lg 9,2 КУО/ мл до lg 2,2 КУО/мл, а при збільшенні потужності опромінення до 2,2 кГр кількість життєздатних бактерій була в 2,7 рази нижчою порівняно з першою дозою опромінення. Опромінення тест-культур в режимі 3,0 кГр привело до гибелі 6 із 7 взятих в досліди штамів та знизило в 19 разів кількість життєздатних клітин.
Показано, що електронний пучок в дозі 1,0 кГр спричиняв у 297 із 350 (84,9 ± 1,9) % мікробних клітин повне пригнічення здатності синтезувати екзотоксин, а решта клонів характеризувалась зниженням інтенсивності даної функції (рис. 1).
Опромінення в режимі 2,2 кГр приводить до формування нетоксигених ізолятів коринебактерій, що очевидно, пов’язано зі здатністю електронного пучка блокувати ген tox + на досить тривалий час (кількість щодобових пересівів – 10).
Рис. 1. Зміна функції токсиноутворення в залежності від доз опромінення електронним пучком.
Із особливостей дії електронного пучка на біооб’єкти слід відзначити дозозалежні зміни чутливості до протимікробних препаратів коринебактерій при різних режимах їх опромінення.
Так, застосування даного фізичного фактору в дозі 1,0 кГр приводило до підвищення резистентності у (44,4 ± 4,0) % клітин, (36,4 ± 3,8) % ізолятів виявились більш чутливими до антибіотиків, а у решти (19,2 ± 3,1) % дана ознака не змінилася. Підвищення дози електронного пучка до 2,2 кГр сприяло збільшенню питомої ваги ізолятів (63,6±3,8) % чутливих до протимікробних препаратів.
Здатність фізичних факторів впливати на продукцію токсину відкриває перспективу використання їх в технологіях одержання соматичних антигенів. Така можливість була вивчена в послідуючих дослідах.
В п’ятому розділі представлені результати застосування розробленої в співавторстві схеми одержання антигенів за допомогою застосованих методів екстракції клітинних структур. Використаний принцип екстракції дає можливість виділити різноструктурні соматичні антигени: при застосуванні етанолу хімічний склад остатку характеризувався високим вмістом вуглеводів (98,9%), при подальших екстракціях фізіологічним розчином та етилендіамінтетраацетатом-Na2 (ЕДТА) були одержані клітинні компоненти, які мали повну відповідність по лініям преципітації зі стандартною дифтерійною сироваткою, мали в складі (80,1 – 85,4) % білків, але відрізнялися по концентрації вуглеводів (відповідно 10 - 50,0 % і 5 – 23,0 % від маси білка), а обробка мікробної маси додецилсульфатом натрію дозволяла одержувати суміш, що містить на 1 одиницю білка 16 – 37,0 % вуглеводів та 12 – 22,0 % ліпідів (табл.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему: ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ТА АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПЕРСИСТЕНЦІЮ ТА БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ДИФТЕРІЇ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок