Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття

Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття

Назва:
Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,34 KB
Завантажень:
237
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Інститут ендокринології та обміну речовин
ім.В.П.Комісаренка АМН України
Орішко Ярослав Альбертович
УДК 616.441 - 008.64:616 - 071
Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття
14.01.14 - ендокринологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії, МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Боцюрко Володимир Іванович, Івано-Франківська державна медична академія, кафедра ендокринології, завідувач кафедри
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Богданова Тетяна Іванівна, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, лабораторія морфології ендокринної системи, завідувач лабораторії
доктор медичних наук, професор Сергієнко Олександр Олексійович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра ендокринології, завідувач кафедри
Провідна установа
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра ендокринології, м.Київ
Захист відбудеться 09.04.2002 р. о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України
(04114, Київ – 114, вул. Вишгородська, 69).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114), Київ – 114, вул. Вишгородська, 69)
Автореферат розісланий 05.03. 2002р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор біологічних наук Калинська Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним із ключових аспектів медичної реабілітації населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, є своєчасна діагностика і лікування захворювань ендокринної системи. З ендокринних органів першою зазнала радіаційного впливу щитовидна залоза, що було зумовлено викидом у атмосферу великої кількості радіоізотопів йоду. Накопичення радіоізотопів йоду виключно у щитовидній залозі визначило "органотропність" цих радіонуклідів як можливих та реальних патогенетичних факторів тиреоїдної патології у найближчі та віддалені строки після опромінення. Особливе занепокоєння викликає зростання захворюваності на рак щитовидної залози у дітей [Эпштейн Е.В. и соавт., 1993; Тронько Н.Д., Богданова Т.И., 1997]. Гострота проблеми викликана тим, що щитовидна залоза є однією з важливих залоз ендокринної системи, якій належить провідна роль у загальному гормональному балансі. Тому клінічна картина тиреоїдної патології характеризується різноманітністю симптомів, які залежать не лише від змін у самій залозі, але й в інших органах. [Авраменко О.І., Сиваченко Т.П., 1993; Степаненко В.Ф., Норец Т.А., Дедов И.И., 1994]. Після аварії на ЧАЕС радіонукліди I131, Sr90, Сs137 стали основним джерелом забруднення грунту і води. Вони здатні нагромаджуватися у продуктах харчування і діяти як фактори тривалого зовнішнього і внутрішнього опромінення людей. Загальне променеве навантаження в перші дні після аварії становило від 0,2 до 200 мР/год [Романенко А.Е.,1993; Кравченко В.И. и соавт., 1993]. Віддаленим наслідком впливу радіоактивного йоду на щитовидну залозу є розвиток гіпотиреозу [Василенко И.Я., 1993; Боцюрко В.І.,1994]. Як вказують деякі автори [Москалев Ю.И., 1991; Лихтарёв И.А. и соавт., 1992; Дедов И.И. и соавтор.,1994;], рівні поглинутих доз у щитовидній залозі в окремих осіб, що мешкають в межах одного населеного пункту, можуть коливатись у великих межах. Якщо для більшості населених пунктів рівні опромінення щитовидної залози були 0,1-1,0 Гр, то максимальні дози в окремих випадках досягали 30-50 Гр.
Проблема радіаційного пошкодження щитовидної залози після аварії на ЧАЕС загострюється тим, що випадання радіоактивного йоду спостерігалось на територіях ендемічних по зобу. У грунті цих регіонів є незначний вміст йоду та інших елементів 7-ї групи таблиці Менделєєва.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок