Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНОГО СОНЯЧНОГО ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНОГО СОНЯЧНОГО ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ / сторінка 6

Назва:
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНОГО СОНЯЧНОГО ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,37 KB
Завантажень:
174
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Алгоритм враховує (інтерполює) ці значення для заданого кута падіння . При проектуванні ходу відбитої компоненти прямого випромінювання враховується внутрішнє розсіювання. Частка променистого теплового потоку, названа внутрішньо розсіяною енергією, додається до всіх граней, що беруть участь у розрахунку сонячного навантаження, із вагою, пропорційною їхній площі. Внутрішньо розсіяна енергія залежить від коефіцієнта розсіювання, що приймався рівним одиниці. Вона вміщує пропускну компоненту розсіяного сонячного випромінювання, що надходить у домен через напівпрозорі стінки. При цьому алгоритм не враховував власне теплове випромінювання поверхонь, а відбита компонента первинного падаючого випромінювання рівномірно розподілялася по усіх гранях. Положення Сонця для заданих часу доби, дати і географічного положення визначається зенітальним кутом і азимутальним кутом , що вираховується від напрямку на північ. Значення цих кутів розраховуються за астрономічними рівняннями
,
(11)
де d - сонячне схилення (кут між площиною земної орбіти й екваторіальною площиною, що змінюється від 0 при рівноденнях до +23,5 21 червня і -23,5 21 грудня); Ш - географічна широта; t - годинний кут (150 на щогодини). Кут падіння на грань знаходиться з виразу
, (12)
де - кут нахилу грані до напрямку на північ; - кут нахилу грані до обрію.
Щільність потоку прямого сонячного випромінювання на грань
(13)
Щільність потоку розсіяного сонячного випромінювання на грань
. (14)
Осереднені протягом 1 години значення щільності потоку прямого і розсіяного сонячного випромінювання на горизонтальній поверхні, і температура зовнішнього повітря tн. в. бралися за даними метеорологічних вимірів 8 грудня 1999 року в географічній точці з координатами 49,2є північної широти і 16,6є східної довжини (табл. 2).
Використовувалися такі початкові і граничні умови. У початковий момент (8.00) повітря вважалося нерухомим, його температура і температура огороджень - рівною 23°С. На вході припливного повітря задавалися постійні температура 23°С, повний тиск, що забезпечує кратність повітрообміну 1 год-1, і характеристики турбулентності, на витяжній межі - постійний статичний тиск, рівний атмосферному. На твердих стінках ставилися умови прилипання і рівності нулю турбулентної в'язкості. Зовнішні поверхні світлопрозорих огороджень вважалися ізотермічними з перемінною в часі температурою, рівною температурі зовнішнього повітря відповідно до таблиці 2, покрівля, нижня поверхня бетонної стяжки і торцеві поверхні внутрішньої стіни - адіабатними. На граничних поверхнях домена, нормальних до осі z, використовувалися умови непротікання й адіабатності.
Числове інтегрування системи нестаціонарних рівнянь і рівнянь переносу k і з заданими початковими і граничними умовами передбачає їхню дискретизацію за простором і часом.
Метод рішення. Дискретизація рівнянь за простором виконується методом контрольних об'ємів на неструктурованій (неупорядкованій) розрахунковій сітці, складеній із шестигранних (гексаедральних) елементарних об'ємів-осередків. Виконання рівняння нерозривності в межах малих чисел Маха забезпечується за допомогою процедури корекції тиску SIMPLE (Semi-Implicit Method for Pressure-Linked Equations).
Таблиця 2
Параметри сонячного випромінювання і зовнішнього повітря
Час доби | tн. в., о
8. 00-9. 00 | 34 | 3,5
9. 00-10. 00 | 172 | 5,1
10. 00-11. 00 | 254 | 5,5
11. 00-12. 00 | 331 | 6,2
12. 00-13. 00 | 331 | 6,5
13. 00-14. 00 | 310 | 6,3
14. 00-15. 00 | 209 | 5,3
15. 00-16. 00 | 81 | 3,8
16. 00-24. 00 | 0 | 3,5
У четвертому розділі наводяться результати числового дослідження системи пасивного опалення будинків. Розраховані варіанти мансарди, що розрізняються конструкцією світлопрозорих і теплоакумулюючих огороджень. Ці варіанти описані в таблиці 3.
Таблиця 3
Варіант | Світлопрозорі огородження | Теплоакумулюючі огордження
А | Однокамерний склопакет
(R=0,33 м2*оС/Вт)“ | Водяна” стіна( =998,2 кг/м3;с=4182 Дж/(кг* К); =)
Б | Двокамерний склопакет “Теплове дзеркало” із спектральноселективним покриттям (R=1,0 м2*оС/Вт)“ | Водяна” стіна( =998,2 кг/м3;с=4182 Дж/(кг* К); =)
В | Двокамерний склопакет “Теплове дзеркало” із спектральноселективним покриттям (R=1,0 м2* оС/Вт) | Бетонна стіна( =2400 кг/м3;
с=840 Дж/(кг* К);
=1,51 Вт/(м* К))
Результати розрахунків показані на рисунку 4.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПАСИВНОГО СОНЯЧНОГО ТЕПЛОНАДХОДЖЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок