Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ТЕПЛОМАСООБМІН ТА ГІДРОДИНАМІКА В ПАРОРІДИННИХ ДИСПЕРСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ. ТЕПЛОФІЗИЧНІ ОСНОВИ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ

Загрузка...

ТЕПЛОМАСООБМІН ТА ГІДРОДИНАМІКА В ПАРОРІДИННИХ ДИСПЕРСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ. ТЕПЛОФІЗИЧНІ ОСНОВИ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ / сторінка 5

Назва:
ТЕПЛОМАСООБМІН ТА ГІДРОДИНАМІКА В ПАРОРІДИННИХ ДИСПЕРСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ. ТЕПЛОФІЗИЧНІ ОСНОВИ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
33,88 KB
Завантажень:
392
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Для цього необхідно забезпечити прискорений рух неперервної рідинної фази , що рівнозначно перетворенню кінетичної енергії руху рідини в інші форми енергії (). Отже, величину питомої потужності можна використовувати як кількісну характеристику інтенсифікуючої дії.
Методи інтенсифікації в дисперсних середовищах попри усю їх різноманітність спрямовані на підвищення різниці швидкостей фаз, що сприяє досягненню таких ефектів, як збільшення площі міжфазної поверхні за рахунок подрібнення дисперсних частинок, зростання коефіцієнтів масопереносу внаслідок збурення міжфазної поверхні, підтримування великої різниці потенціалів переносу тощо.
Проведено аналіз традиційних методів інтенсифікації процесів в дисперсних середовищах з урахуванням притаманних їм недоліків, що обмежують їх ефективність. Основний вплив на дисперсну фазу з метою її руйнування або для прискорення процесів міжфазного масообміну здійснюється безпосередньо в локальній активній зоні введення енергії, яка займає лише незначну частину робочого об’єму. В пасивній зоні апарату відбувається здебільшого макропереміщення дисперсної суміші, а відносний рух фаз дуже незначний. Більша частка енергії витрачається непродуктивно на подолання сил тертя та на місцевих гідравлічних опорах. Застосування традиційних методів пов’язано також із додатковими витратами енергії на рециркуляцію рідинної суміші з пасивної зони в активну. Витрати енергії можна зменшити, якщо створити в робочому об’ємі велику кількість активних зон, в яких було б забезпечено досягнення достатньо високого рівня інтенсифікації, тобто високих значень питомої потужності . Ця умова визначає доцільність дискретизації енергії, що її введено в ап арат, за рахунок рівномірного розподілу по всьому об’єму рідини великої кількості таких активних зон.
Зазначено відмінність між інтенсифікацією процесів масообміну і стимулюванням процесів диспергації. Роздрібнення дисперсної частинки – це одноступінчастий акт, який можна або здійснити миттєво, якщо , або ж не здійснити взагалі, навіть за умов довгочасної дії, якщо . Процеси масопереносу, навпаки, протікають у будь-якому випадку, якщо існує відмінний від нуля потенціал переносу, а підвищення рівня питомої потужності лише пропорційно прискорює ці процеси.
Високий рівень інтенсифікації і високі величини потужності в активній зоні доцільно підтримувати не шляхом введення додаткової кількості енергії і підвищення таким чином величини , а за рахунок скорочення часу перетворення енергії . Із співвідношення випливає, що при заданому рівні інтенсифікації витрати енергії будуть тим менші, чим менша тривалість динамічної дії . Тому в інтересах енергозбереження інтенсифікуючу дію доцільно реалізовувати у формі потужних але коротких імпульсів, які розподілено рівномірно і дискретно в об’ємі апарата.
Одна з можливостей перетворення енергії у форму дискретно розподілених імпульсів – це ініціювання турбулентних пульсацій за рахунок розміщення спеціальних гідравлічних опорів, що турбулізують потік рідини. Такий підхід, на якому базуються традиційні методи інтенсифікації, завжди призводить до зростання непродуктивних витрат енергії і, відповідно, до зменшення ККД обладнання. Більш перспективним є альтернативний підхід, що базується на ідеології дискретно-імпульсного введення енергії. Принцип ДІВЕ дозволяє реалізувати усі переваги часової та просторової дискретизації енергії і водночас забезпечує скорочення непродуктивних енерговитрат. Енергія, яку введено в апарат, повинна витрачатися на виконання корисної роботи безпосередньо поблизу поверхні дисперсної частинки, а будь-які фактори, що сприяють непродуктивній дисипації енергії поза цією зоною, мають бути усунуті.
Одним із засобів практичної реалізації цього принципу є створення в рідинній фазі дисперсної системи великої кількості парових бульбашок, що динамічно розвиваються внаслідок ініціювання явищ кавітації або кипіння. Ці бульбашки виконують роль мікротрансформаторів, які перетворюють акумульовану в системі потенційну енергію в кінетичну енергію радіального руху рідини поблизу кожної бульбашки.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 
Реферат на тему: ТЕПЛОМАСООБМІН ТА ГІДРОДИНАМІКА В ПАРОРІДИННИХ ДИСПЕРСНИХ СЕРЕДОВИЩАХ. ТЕПЛОФІЗИЧНІ ОСНОВИ ДИСКРЕТНО-ІМПУЛЬСНОГО ВВЕДЕННЯ ЕНЕРГІЇ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок