Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів

Загрузка...

Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів / сторінка 6

Назва:
Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,11 KB
Завантажень:
446
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Використовували такі феросплави: 1) феросиліцій ФС75 (склад, %: 73 Si; 1,6 Al; 0,2 Ва; 0,6 Са); 2) феросиліцій з барієм ФС65Ва4 (%: 66 Si; 1,8 Al; 4,5 Ва; 0,7 Са); сплав FeSiВаСа (%: 65 Si; 2,8 Al; 2,0 Ва; 1,8 Са). Сфероїдизуючу обробку вихідного чавуну проводили в ковші лігатурами трьох типів: NiCuMg (%: 45-45-10); КМг (%: 6,5 Mg; 0,8 Са; 0,3 РЗМ; 46 Si ; решта Fe); ЖКМК (%: 6,8 Mg; 4,2 Са; 3,0 РЗМ; 48 Si; решта Fe ). Розплав ЧКГ (середній склад, %: 3,5 С; 2,9 Si; 0,55 Mn; 0,45 Ni; 0,55 Cu; 0,045 Mg) графізизуючими модифікаторами (фракції менше 1,5 мм) обробляли різними способами: в ковші; в струмені металу при заливці його у відцентрову форму; введенням присадок (перед заливкою розплаву чавуну) на поверхню виливниці відцентрової машини в процесі її (виливниці) обертання. Експериментально показано, що при розміщенні сплавів на основі феросиліцію рівномірним шаром на робочій поверхні виливниці досягається найповніше їхнє засвоєння в об'ємі металу, який заливається у відцентрову форму. При цьому по впливу на зменшення долі цементиту в структурі чавуну у виливках витрата, наприклад, ФС75 в кількості 0,3 % маси оброблюваного розплаву чавуну є більш ефективною, ніж 0,8 % цього сплаву при модифікуванні в ковші або в струмені чавуну в процесі заливки форм. Сплави ФС65Ва4 та FeSiВаСа завдяки підвищеному вмісту кальцію та барію проявляють більший, в порівнянні з ФС75, інокулюючий ефект при різних методах обробки ними розплаву. При графітизуючому модифікуванні у відцентровій формі інтенсивність зниження рівня відбілу найбільш помітна в зовнішній зоні перерізу виливка, особливо при використанні сфероїдизуючої лігатури без кремнію (рис. 3). Збільшення витрати сплаву FeSiВаСа до 0,8 % дозволяє одержати практично безкарбідну структуру ЧКГ по всьому перерізу виливків навіть при наявності в складі металу значних концентрацій сильних карбідоутворюючих елементів: 0,65 % молібдену; 0,25 % хрому; 0,9 % марганцю.
Вирівнянню структури чавуну у виливках сприяє використання для обробки в ливарній формі модифікаторів на основі феросиліцію з різним фракційним складом; наприклад, для виливків з товщиною стінки на рівні 25-30 мм найбільш ефективні фракції в межах 0,1-3 мм.
У п'ятому розділі розглянуті питання оптимізації хімічного складу ЧКГ для поршневих кілець. Обґрунтовано вибір легуючих елементів. В результаті обробки на ЕОМ результатів експериментів розроблено рівняння регресії, яке дозволяє, регулюючи вміст легуючих елементів прогнозувати структуру ЧКГ в умовах високих швидкостей кристалізації, які характерні для маслотних виливків при відцентровому методі виготовлення. Виявлено, зокрема, що при швидкому охолодженні відбілююча дія хрому в комплексно легованому (Mn, Cu, Ni, Cr, Мо) чавуні проявляється сильніше, ніж молібдену, а при вмісті в ЧКГ марганцю на рівні 1,0-1,2 % зміна концентрацій міді та (або) нікелю у вивчених межах (до 0,8-0,9 % кожного) не впливає на литу структуру металу. Визначені основні фізико-механічні характеристики (межа міцності в, межа плинності 0,2, відносне подовження, твердість) легованого ЧКГ після термічної обробки двох видів (нормалізації та гартування з відпуском) по режимах, які забезпечили гомогенізацію структури металу при відсутності структурно вільних карбідів; ці показники становлять:
в, МПа | 0,2, МПа | , % | НВ, МПа10-1
Нормалізація | 790-900 | 555-675 | 1,5-6,5 | 285-302
Гартування | 920-1150 | 660-885 | 0,9-2,2 | 345-387
При збільшенні концентрації хрому, марганцю та молібдену пластичність ЧГК знижується, а твердість, навпаки, підвищується.
У шостому розділі наведені оптимальні технологічні режими одержання дослідних маслотних виливків, властивості ЧКГ та результати випробувань поршневих кілець.
Склади чавуну у контрольних маслотах, а також режими термічної обробки визначені на основі аналізу результатів досліджень, які наведені в п'ятому розділі, а також згідно з вимогами стандарту: сума легуючих елементів не менше 2,3 %. Виливки мали переважно перлітну (кількість цементиту до 2-5 %) структуру; тому термообробка їх (нормалізація або гартування) мала скорочені термочасові параметри, однакові для обох видів обробки: нагрів до 950 С, витримка 1 год.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок