Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів

Загрузка...

Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів / сторінка 7

Назва:
Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,11 KB
Завантажень:
446
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
, зниження температури до 900 С, витримка 1,5 год. Структура ЧКГ у дослідних поршневих кільцях (ГОСТ 3443-87): по графіту – ШГ4…ШГ10; ШГд25…ШГд45; ШГф4…ШГф5; по металевій основі – сорбітоподібний та тонкодисперсний перліт (П…П96, Пд0,3…Пд1,0), бейніт, троостомартенсіт. Твердість металу у заготовках кілець (табл. 2) також відповідає ГОСТ 621-87 (в межах 98-110 НRВ, а по периметру кільця – різниця не більше 4-х одиниць НRВ).
Таблиця 2
Хімічний склад та твердість ЧКГ в дослідних поршневих кільцях після термічної обробки
№ з/п | Вміст в чавуні, % *)Твердість НRВ (чисельник) та НВ (знаменник)
Mn | Cu | Ni | Cr | Mo | Нормалізація | Гартування + відпуск
1 | 0,55 | 0,75 | 0,91 | 0,24 | - | 101-103 / 289-302 | 104-108 / 311-341
2 | 0,70 | 0,69 | 0,77 | 0,15 | - | 99-102 / 277-299 | 102-105 / 289-327
3 | 0,79 | 0,60 | 0,55 | 0,10 | 0,28 | 103-106 / 304-329 | 106-109 / 321-345
4 | 0,86 | 0,82 | 0,71 | 0,18 | 0,20 | 105-109 / 321-342 | 107-110 / 335-355
*) Інші елементи, %: 3,45-3,62 С; 2,33-2,50 Si; 0,013-0,018 S; 0,045-0,058 Mg.
Дослідні поршневі кільця успішно пройшли повний цикл стандартних випробувань в атестованій контрольно-вимірювальній лабораторії та станції випробувань дизелів в АТ "Тепловозоремонтний завод" (м. Полтава) і визнані придатними до експлуатації в двигунах локомотивів залізниць України.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1.
З метою розробки оптимальної технології виготовлення відцентровим методом із ЧКГ маслотних виливків для поршневих кілець дизельних двигунів тепловозів досліджені основні чинники, які визначають структуру та фізико-механічні властивості чавуну, а саме: склади модифікаторів ЖКМК, ФСМг (ТУ 14-5-134-86) та КМг (ДСТУ 3362-96) (сфероїдизуючих та графітизуючих), режими обробки ними розплаву, хімічний склад чавуну, режими термічної обробки виливків. Використовували модифікатори з магнієм у вигляді лігатур (сплави на основі кремнію, заліза, міді, нікелю) та брикетів (спресованих сумішей дисперсних компонентів). Для забезпечення передбачених стандартом (ГОСТ 621-87) та ТУ У 32.01124483.003-2001 параметрів структури ЧКГ (ШГф4...ШГф5; ШГд15...ШГд90; ШГ2...ШГ10; ПТ1; П...П96; Пд0,3...Пд1,0; Ц2...Ц10) в поршневих кільцях застосовували нормалізацію та гартування з відпуском заготівок кілець.
2.
Всебічно досліджена ефективність використання модифікаторів - брикетів з різним вмістом компонентів (фракції менше 2 мм): магнію, заліза, міді, алюмінію, FeSi, MgSiFe – лігатури, тощо. Вивчено вплив складу брикету на швидкість розплавлення та сфероїдизуючу здатність з врахуванням їхньої щільності. Встановлено, зокрема, що при збільшенні в них концентрації магнію з 5 до 20% тривалість розплавлення брикету скорочується в півтора рази, а повніше засвоюються в чавуні брикети, які містять 10% магнію. В порівнянні з лігатурами модифікатори-брикети мають більш стабільний склад, а також вони значно дешевші.
3.
Показано, що при відцентровому методі виробництва виливків із ЧКГ противідбілююча дія графітизуючих модифікаторів (сплавів на основі феросіліцію) найвиразніша при введенні останніх рівномірним шаром на поверхню виливниці, що обертається. Ефективність такої обробки підсилюється при наявності в складі модифікаторів сполук Ca та Ba (по 24% кожного).
4.
Встановлено, що при виготовлені відцентровим методом відносно товстостінних (? 20 мм) виливків структура ЧКГ в їхньому перерізі істотно залежить від фракційного складу модифікаторів, які нанесені на робочу поверхню виливниці.
5.
Розроблено концентраційну залежність, яка дозволяє прогнозувати структуру ЧКГ у виливках при великій швидкості охолодження в залежності від вмісту в чавуні легуючих елементів. З застосуванням електронно-мікроскопічного (при збільшенні х 12000) аналізу встановлено, що мідь та нікель збільшують дисперсність перліту на відміну від марганцю, а додаткове легування чавуну молібденом (до 0,55%) та хромом (до 0,40%) викликає розорієнтацію цементитної складової перліту.
6.
Дослідженні фізико-механічні властивості комплексно легованого ЧКГ після нормалізації (в = 790-900 МПа, 0,2=555-675 МПа, =1,5-6,5 %, НВ=2850-3020 МПа) та після гартування з відпуском (в= 920-1150 МПа, 0,2= 660-885 МПа, = 0,9 –2,2%, НВ = 3450-3870 МПа).
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему: Вдосконалення технології виробництва маслотних виливків поршневих кілець з високоміцного чавуну для дизельних двигунів тепловозів

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок