Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> МОВНИЙ АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЧЕННЯ

МОВНИЙ АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЧЕННЯ

Назва:
МОВНИЙ АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЧЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,66 KB
Завантажень:
276
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
НАЗАРЕВИЧ ГАЛИНА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 881.133.1’367.2
МОВНИЙ АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЧЕННЯ
Спеціальність 10.02.05 – романські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ - 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі французької мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
ПОПОВИЧ Михайло Михайлович,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича,
завідувач кафедри французької мови
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ПОМІРКО Роман Семенович,
Львівський національний університет
імені Івана Франка,
завідувач кафедри французької філологіїкандидат філологічних наук, доцент
ЛАСКА Ігор Васильович,
Київський міжнародний університет,
завідувач кафедри романської філології
Захист відбудеться 20.12.2007 року о _13__год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).
Автореферат розісланий 18.11.2007р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
к.філол.н. Л.В.Клименко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Однією з визначальних рис сучасного мовознавства є думка про те, що мова потребує антропоцентричного підходу до її вивчення, при якому людська особистість стає основою визначення предмета, завдань, методів, ціннісних орієнтацій сучасної науки. Загальна тенденція гуманізації наукового знання сприяла усвідомленню лінгвістами того, що аналіз мовних явищ та фактів не може бути об’єктивним, якщо не вийти за межі мови, якщо не звернутись до її творця і носія – людини (І.О.Бодуен де Куртене, В. фон Гумбольдт, О.О.Потебня, Е.Бенвеніст, Р.О.Будагов, Ю.М. Караулов, Н.Д.Арутюнова, В.І.Постовалова). У зв’язку з цим сучасна парадигма мовознавчих досліджень концентрує свою основну увагу на діаді “мова і людина”. При цьому значна увага зосереджується на суб’єктах спілкування, на аналізі їх вербальної діяльності, яка підпорядковується невербальним чинникам (М.М.Бахтін, A.Берредонне, А.Д.Бєлова, В.Б.Бурбело, К.Кербрат-Орекйоні, І.М.Кобозєва, О.С.Кубрякова, Л.М.Мінкін, Р.С.Помірко, Г.Г.Почепцов, І.В.Смущинська, О.І.Чередниченко, та ін.).
Вихідною тезою антропологічної лінгвістики є розуміння мови як невід’ємної риси людини (М.Хайдеггер, І.Г.Гердер, В.фон Гумбольдт, О.О.Потебня, І.О.Бодуен де Куртене, Г.Гійом, Е.Бенвеніст, В.А.Звегінцев). Саме через мову і завдяки мові людина усвідомлює свою суб’єктну сутність і самоутверджується як суб’єкт, який пізнає світ через пізнання самого себе, через пізнання своєї предметної та теоретичної діяльності в ньому, а також включається в активну взаємодією з навколишнім світом, породжуючи всю складну систему людських взаємин. Отже, центральною категорією, яка пояснює у лінгвістиці зв’язок світу, людини і мови, є категорія суб’єкта, яка і виступає фактично формотворчим елементом антропоцентризму.
Дослідження присутності людини у мові, розгляд категорії суб’єкта є, як правило, предметом вивчення синтаксису. Основна одиниця синтаксису – речення є – мовленнєвою формою вираження думок і почуттів людини, які виникли в результаті контакту із зовнішнім світом. Російський академік В.В.Виноградов указував, що “речення як основна форма мовного спілкування є одночасно і засобом вираження думки для мовця і знаряддям розуміння вираженої думки для слухача”. Структурні компоненти речення, їх пропозиційний зміст відображають ставлення людини до дійсності та до інших людей. З огляду на це категорія суб’єкта стає вихідною точкою дослідження речення з позицій антропоцентричної парадигми.
Незважаючи на те, що термін “суб’єкт” широко використовується у мовознавчих дослідженнях, у мовознавчій літературі немає єдиного розуміння його понятійного змісту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: МОВНИЙ АНТРОПОЦЕНТРИЗМ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЧЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок