Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ТИПІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ, СТАН ТА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ТИПІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ, СТАН ТА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ / сторінка 5

Назва:
СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ТИПІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ, СТАН ТА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,89 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
836 | 0,051
рудеральні | 4,165 | 5,088 | 2,072 | 0,819 | 0,080
сегетальні | 3,446 | 4,248 | 2,246 | 0,811 | 0,134
родів за числом видів
степові | 7,261 | 7,524 | 5,812 | 0,965 | 0,005
рудеральні | 6,863 | 7,044 | 6,149 | 0,974 | 0,004
сегетальні | 5,679 | 5,807 | 5,292 | 0,978 | 0,006
Примітка: Н – інформаційна міра різноманітності; Нмаx – максимальне значення інформаційної міри різноманітності; Mмin – мінімальне значення Н; var. – дисперсія Н.
і наповненістю їх видами у першому випадку. Вирівнювання розподілу для рудеральних ділянок найменший, що пояснюється сукцесійними процесами, тобто появою нових екологічних ніш, які займаються видами з нових родин. Такі види більш вимогливі до умов існування і завжди присутні на ділянках, що описувались. Вирівнювання розподілу родин за числом родів найбільша на степових ділянках та найменша у сегетальних, оскільки вона тісно пов’язана зі ступенем порушення екотопу. Показник складності структури розподілу родів за числом видів має найбільшу величину. При збільшенні порушення екотопу вона суттєво зменшується, а вирівнювання розподілу найбільша у сегетальних угрупованнях, що пояснюється вузьким діапазоном розподілу екологічних умов у межах їх типу. Таким чином, показник складності структурного розподілу родин за числом видів, родин за числом родів та родів за числом видів залежить від ступеня порушення екотопу, який проявляється на різних рівнях організації – від екологічних ніш до їх типів.
Основу екологічної структури ділянок екологічного моніторингу, за відношенням до середовища існування, складають аеропедофіти. На степових зустрічаються види, які надають перевагу специфічним субстратам (галофіти та літофіти).
За вимогами до рівня зволоження види рослинності поділяються на 6 груп (табл.3). Головну частину екологічного спектра за відношенням до рівня зволоження на степових ділянках складають еуксерофіти, мезоксерофіти та ксеромезофіти, що
Таблиця 3
Екологічний структура рослинних угруповань ділянок екологічного моніторингу за відношенням до рівня зволоження (%)
Екологічна група | Степовий тип | Синантропний тип
Рудеральний підтип | Сегетальний підтип
Еуксерофіти | 18,0 | 16,2 | 14,3
Мезоксерофіти | 34,8 | 34,1 | 25,7
Ксеромезофіти | 30,5 | 32,3 | 41,4
Еумезофіти | 13,5 | 15,3 | 17,2
Гідромезофіти | 2,5 | 0,4 | 1,4
Гідрофіти | 0,7 | 0,4–
характерно і для інших типів степів (Бурда, 1991). Характер розподілу видів за екологічними групами відповідає поняттю семиарідності клімату. Пропорція - ксерофіти : ксеромезофіти : мезофіти : гідрофіти складає – 5,3 : 3,1 : 1,3 : 0,3, що близька до даних для флори Правобережного злакового степу (Крицька, 1985). Ця пропорція для руде-
ральних тотожна до даних, наведених для степових ділянок (5,1 : 3,3 : 1,5 : 0,1), що свідчить про формування даної рослинності за зональним типом.
На сегетальних – пропорція суттєво відрізняється за участю перших двох елементів (4,0 : 4,2 : 1,7 : 0,1), тобто у складі цих ділянок відмічається менше типових ксерофітів, характерних для степів. Отже, специфічність умов формування в агроценозах зумовлює підбір видів із певними характеристиками.
За основу біоморфічнї структури рослинності взята лінійна система життєвих форм (Голубєв, 1965, 1972, 1973, 1977). Характерною рисою розподілу видів степової рослинності за загальним габітусом та тривалістю життєвого циклу є домінування полікарпиків. Їх дещо більше, ніж у складі рослинності злакових степів (Крицька, 1985). Для рудеральної рослинності характерне збільшення участі монокарпиків, як однорічників, так і малорічників. Одночасно в цих угрупованнях зменшується участь полікарпиків. Трав’янисті монокарпики переважають у складі сегетальної рослинності. Таким чином, чим більше порушений ґрунтовий покрив, тим менша участь полікарпиків, але більша – монокарпиків.
За структурою підземних пагонів (табл. 4) на степових переважають види з каудексовими утвореннями. Разом із видами без спеціальних підземних пагонів вони складають близько 70%.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ТИПІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ЗАХІДНИХ РАЙОНІВ КРИВОРІЗЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ, СТАН ТА ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок