Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: КЛІНІЧНІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК, асоційованИХ з різнОМАНІТНИМИ штамами Helicobacter pylori

КЛІНІЧНІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК, асоційованИХ з різнОМАНІТНИМИ штамами Helicobacter pylori / сторінка 8

Назва:
КЛІНІЧНІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК, асоційованИХ з різнОМАНІТНИМИ штамами Helicobacter pylori
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,04 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Тому пацієнти з дуоденальними виразками, асоційованими з різними штамами Нр, потребують диференційованого підходу до вибору схем лікування.
Для оцінки ефективності лікування за стандартною схемою АГБТ обстежених хворих на ДВ, асоційовані з різноманітними штамами Нр, проведено порівняння її впливу на прояви і перебіг хвороби у хворих з чутливими (у 50 пацієнтів) та з резистентними да антибіотиків штамами Нр (у 30 пацієнтів). У решти (40) пацієнтів з резистентними штамами Нр апробована терапія, яка була спеціально розроблена з урахуванням виявлених особливостей патогенезу захворювання.
Стандартна схема лікування, згідно з Маахстрихтським Консенсусом 2-2000, включала: рабепразол (Парієт) - найпотужнійший знижувач кислотно-пептичної агресії по 20 мг 2 рази на день, полусинтетичний пеніцилін – амоксицилін (Флемоксин Солютаб) по 1000 мг 2 рази на день, макролід – кларитроміцин (Клацид) по 500 мг 2 рази на день тривалістю 1 тиждень. Розроблена нами схема теж включала Парієт по 20 мг 2 рази на день, антибіотик з найменшою частотою виникнення резистентності у Нр - Флемоксин Солютаб по 1000 мг 2 рази на день, похідне нітрофуранів – фуразолідон, до якого зовсім не виникає резистентність у Нр по 200 мг 3 рази у день тривалістю 7 днів. Після цього для купирування ознак синдрому ДВЗ, що спостерігався майже в усіх хворих основної групи, додатково призначався інгібітор протеаз - апротинін (Контрикал або Гордокс по 100 тис. ОІК на день внутрішньовенно, краплинно) протягом 10 днів.
В оцінці ефективності проведеної терапії враховувалася частота ерадикації Нр, терміни зникнення основних клінічних симптомів, частота загоювання виразок, вплив на кислотоутворюючу функцію шлунка, ендоскопічну і гістологічну картину СО ГДЗ, місцеві і гематологічні ознаки синдрому ДВЗ.
Частота ерадикації Нр при використанні стандартного лікування у хворих з чутливими штамами Нр була високою і сягала 96% (у 48 з 50 хворих). Поряд цим в основній групі з резистентними штамами Нр стандартна терапія була ефективною тільки у 53,3% (у 16 з 30 хворих), а майже у половині випадків не призводила до знищення Нр. Отже, на відміну від основної групи (р < 0,01), стандартна АГБТ була ефективною тільки у групі порівняння. Антигелікобактерна ефективність розробленої нами терапії у хворих основної групи з резистентними Нр склала 90% і вірогідно відрізнялася від такої у пацієнтів, які отримували стандартну терапію (р< 0,01). Отже, найбільш ефективним за результатами лікування виявився розроблений варіант терапії.
Аналіз клінічних симптомів у хворих на дуоденальні виразки після лікування показав, що симптоми загострення захворювання помітно слабшали на 3-й день прийому АГБТ, а до кінця курсу лікування практично були відсутні в усіх хворих, незалежно від чутливості бактерій Нр і варіанту терапії. Обидва варіанти терапії сприяли ефективному зниженню кислотності шлункового вмісту через тиждень (до рН 4,5-5,0), що є необхідною умовою не тільки для роботи антибіотиків, а й для купирування основних симптомів загострення й усунення запально-деструктивних змін у СО ГДЗ (рис.2.). Проте, до кінця 4 тижня у хворих з резистентними штамами бактерій Нр, що приймали стандартну терапію, виявлені статистично вірогідно більш низькі показники рН (р <0,01), що, мабуть, пов'язано з низьким відсотком ерадикації бактерій Нр у цих хворих. Розроблена терапія ефективно знижувала агресію ацидопептичного компоненту у хворих з резистентними штамами Нр не тільки під час лікування, але й через 4 тижні після його закінчення. Результати ендоскопічного дослідження через 4 тижні після закінчення АГБТ показали, що в усіх хворих сталося загоєння виразок. Отже, частота загоювання виразок не залежала від варіанту терапії.
Рис. 2 Динаміка кислотоутворюючої функції шлунка (рН)
Такі ж саме закономірності спостерігалися при візуальному дослідженні СО. Її гіперемія і набряк були відсутніми або помірними майже у всіх хворих з чутливими штамами Нр, які отримували стандартну терапію, і у хворих з резистентними штамами Нр, що отримували розроблену терапію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: КЛІНІЧНІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК, асоційованИХ з різнОМАНІТНИМИ штамами Helicobacter pylori

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок