Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ІМУНОЗАПАЛЬНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ

Загрузка...

ІМУНОЗАПАЛЬНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ / сторінка 10

Назва:
ІМУНОЗАПАЛЬНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,21 KB
Завантажень:
242
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

В роботі досліджено вплив нейромодулюючої терапії на ехокардіографічні показники постінфарктного ремоделювання міокарда, рівні цитокінів, МНП, альдостерону у пацієнтів з ХСН та ПК, розділених на групи з ФВ > 40% та ФВ ? 40%. Усі хворі отримували стандартну терапію, що включала еналаприлу малеат (10-20 мг/добу), карведилол (25-50 мг/добу), верошпірон (25 мг/добу), а також аспірин (100-125 мг/добу), при необхідності – дігоксин (0,125-0,25 мг/добу), фуросемід (40-80 мг/добу), ізосорбіду динітрат (30-60 мг/добу) протягом 3-4 тижнів. В результаті лікування ХСН у хворих на ПК з ФВ > 40% відмічалося зменшення ФК ХСН, вірогідне зниження ЧСС, САТ, ДАТ, КДР, КСР, збільшення ФВ, при цьому достовірно знижувалися рівні ФНП (на 20,7%), ІЛ-1 (на 25,8%), ІЛ-6 (на 25%), ІЛ-4 (на 26,2%), альдостерону (на 24%), МНП (на 40%). При лікуванні хворих з ФВ ? 40% відбувалося вірогідне зниження ЧСС, САТ, ДАТ, разом з тим ехокардіографічні показники невірогідно змінювалися. Значення цитокінової та гуморальної активації вірогідно знижувалися (ФНП на 14,3%, ІЛ-1 на 15,9%, ІЛ-6 на 13,4%, ІЛ-4 на 15%, альдостерон на 18,5%, МНП на 26,3%), тобто реакція імуно- та нейромодуляторів при ФВ ? 40% передувала змінам кардіогемодинаміки. Додатковий аналіз був проведений в групах пацієнтів з ФВ ? 40% за кінцевими гемодинамічними результатами терапії: зі збільшенням ФВ на 10% і більше, яке вважалося позитивним ефектом терапії, та зі збільшенням ФВ < ніж на 10%, що вважалося за відсутність позитивної динаміки. В першій підгрупі було вірогідне збільшення ФВ, зменшення КДР, КСР, зниження ФНП на 18, 9%, ІЛ-1 на 21%, ІЛ-6 на 17,3%, ІЛ-4 на 16,2%, альдостерону на 24,3%, МНП на 33,2%. У другій підгрупі зміни показників гемодинаміки були невірогідними, разом з тим рівень ФНП знизився на 12,2%, ІЛ-1 - на 10%, ІЛ-6 на 12,8%, альдостерону - на 10,4%, МНП - на 16,1%. Таким чином, нейромодулююча терапія ХСН у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, поряд зі зниженням рівня нейрогормонів, проявляє антицитокінову активність у пацієнтів з ФВ > 40% і у частини хворих з ФВ ? 40%, поліпшує показники кардіогемодинаміки, які можна характеризувати як відновлення адаптивного ремоделювання. У частини хворих з ФВ ? 40% не відбувалося істотної динаміки морфофункціональних показників при деякій тенденції до зменшення рівня цитокінів, МНП, альдостерону, що можна вважати наслідком дезадаптивного ремоделювання та тяжких вихідних структурних змін міокарда. Нейромодулююча терапія ХСН у хворих на ПК, що включає комбінацію -адреноблокатора, ІАПФ, спіронолактону, сприяє відновленню балансу нейрогормонів, цитокінів, морфофункціональних порушень міокарда.
ВИСНОВКИ
1. На основі вивчення ролі цитокінів, альдостерону, мозкового натрійуретичного пептиду, аналізу кардіогемодинаміки при постінфарктному кардіосклерозі у порівнянні з ІХС без інфаркту визначені докази їх участі в патогенезі постінфарктного ремоделювання і прогресування постінфарктної ХСН, що дозволило обґрунтувати необхідність нейромодулюючої терапії для корекції виявлених порушень.
2. Збільшення цитокіногенезу відбувалося по мірі прогресування хронічної недостатності кровообігу. Надмірна експресія цитокінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при ХСН II ФК (ФНП, ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-4) і ХСН III ФК (ФНП) у порівнянні з ІХС без інфаркту свідчить про участь локальної продукції цитокінів у міокарді при постінфарктному ремоделюванні міокарда.
3. При постінфарктному кардіосклерозі та ІХС без інфаркту визначався однаковий ступінь збільшення мозкового натрійуретичного пептиду по мірі обтяження ХСН. Відмінними рисами підсилення синтезу МНП стали більш високі його значення при гіпертонічній хворобі в анамнезі у жінок в порівнянні з чоловіками в старшій віковій групі.
4. Додаткове збільшення рівня альдостерону при постінфарктному кардіосклерозі в порівнянні з ІХС без інфаркту при ХСН II та III ФК свідчить про важливу роль інтраміокардіальної продукції альдостерону після інфаркту в індукції пізнього постінфарктного ремоделювання міокарда.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: ІМУНОЗАПАЛЬНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З ПОСТІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок