Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ

Загрузка...

СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ / сторінка 7

Назва:
СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,43 KB
Завантажень:
80
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Це було обумовлено зниженим ХОС до 76,4% від нормативу (р<0,05). Знижений СІ до 83,9% (р>0,05) відносно нормативів у поєднанні з підвищенням ЗПСО до 108,1% (р>0,1) та тенденцією до брадикардії більш ніж у третьої частини обстежених свідчив про переважання у даній групі дітей гіподинамічного режиму центральної гемодинаміки внаслідок зниження скорочувальної здатності міокарда та підключенням вторинних механізмів підтримки адекватного серцевого викиду у вигляді спазму периферичних судин. Зниження насосної функції ЛШ було обумовлено вираженими порушеннями внутрішньосерцевої гемодинаміки, кінетичними порушеннями міжшлуночкової перетинки у вигляді її парадоксального руху у 60,0% обстежених. Гіпокінезія міжшлуночкової перетинки зафіксована у 22,2% пацієнтів, задньої стінки ЛШ - у 46,7% дітей. У таких хворих терапевтичні заходи були спрямовані на підтримку міокарда з метою підвищення СІ за рахунок покращення інотропної функції.
При аналізі показників центральної гемодинаміки було виявлено, що адекватний серцевий викид, незалежно від строку після операції, забезпечувався за рахунок збільшених об’ємних характеристик (КСО та КДО, (р>0,1)), хоча СІ залишався нижче нормативу - 88,4% (р>0,05) – у терміні 1-3 роки після операції та 85,3% (р>0,05) – у строки після корекції ПВС більше трьох років. Це опосередковано свідчило про переважання гіподинамічного режиму центральної гемодинаміки. ЗПСО на всіх етапах становлення гемодинаміки був збільшений відносно нормативів – 105,2% (р>0,1) та 110,6% (р>0,1). У перші три роки після операції в ІІ групі ФВ та Vcf відповідали нормі за рахунок підключення механізму Франка-Старлінга та, меншою мірою, активації симпатико-адреналової системи, а через 4 та більше років – компенсаторні можливості ССС були виснажені, що призвело до зниження контрактильних здібностей (ФВ 89,3% (р>0,05) та Vcf 87,1% (р>0,05)). Така гемодинамічна ситуація була негативним моментом і свідчила про напруження пристосувально-компенсаторних механізмів ССС та у подальшому без відповідної терапевтичної підтримки могла привести до розвитку енергетично-динамічної СН.
У дітей ІІ групи з ізольованою діастолічною та систоло-діастолічною дисфункціями визначені такі типи порушень трансмітрального потоку: псевдонормалізація допплерівського спектру була наявна у 37,5%, у 25,0% – рестриктивний тип діастолічної дисфункції, змішаний – рестриктивно-псевдонормалізований тип – у 25,0% хворих. Це були діти, які мали хірургічну корекцію вади після 4 років життя та в терміні після операції до трьох років. Тобто ремоделювання як лівого, так і правого шлуночків на цьому етапі було ще максимально вираженим, а процеси гемодинамічної адаптації - незавершені. У однієї дитини, що зазнала хірургічної корекції тетради Фалло у два етапи у віці 6 та 7 років, порушення діастолічної функції було у вигляді анормального розслаблення, що можна пов’язати з дилатацією ЛШ з гіпертрофією його стінки до 6мм як компенсаторна реакція на збільшене навантаження.
При аналізі показників допплерівського трансмітрального спектру в ІІ групі залежно від строку після операції достовірних відмінностей визначено не було. Зміна швидкостей раннього та пізнього потоків наповнювання ЛШ йшла у напрямку нормалізації, залежно від збільшення терміну після операції. Співвідношення Е/А вірогідно не відрізнялися залежно від строку після корекції вади, але мали тенденцію до збільшення на всіх етапах становлення гемодинаміки, відбиваючи морфологічні зміни камер серця. У динаміці часові показники (Дте/R-R, Тд/R-R) мали тенденцію до зменшення, а IVRT/R-R наближалося до норми. Це свідчило про наявність “перехідного” типу трансмітрального потоку на етапі становлення діастолічної функції, що потребувало енергетичної підтримки з метою поліпшення комплайнсу камер серця.
У III групі обстежених довготривале систолічне перевантаження ЛШ призвело до збільшення його лінійних та об’ємних розмірів. Збільшення ХОС (112,7%, р>0,1), УІ (114,6%, р>0,1) та СІ (118,7, р>0,1) у даної категорії хворих вказувало на гіпердинамічний режим центральної гемодинаміки, як маркер підключення адаптаційних механізмів.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Реферат на тему: СИСТОЛІЧНА ТА ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ДІТЕЙ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок