Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (90-і рр. ХІХ ст. – 1917 р.)


РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (90-і рр. ХІХ ст. – 1917 р.) / сторінка 11

Назва:
РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (90-і рр. ХІХ ст. – 1917 р.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,85 KB
Завантажень:
238
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
У їх побут входила швейна машина, гумове взуття, грамофон, тканини і одяг фабричного виготовлення.
Розкриваються особливості культурного життя селян: в умовах переходу до ринкових відносин зріс потяг до освіти, внаслідок чого з’явились народні бібліотеки-читальні, самодіяльні хорові і театральні гуртки. Почали відкриватися середні технічно-професійні та ремісничі заклади. Сільськогосподарські навчальні заклади здійснювали триступеневу підготовку спеціалістів для села. Відкривалися додаткові класи для населення в народних школах, а також жіночі освітні сільськогосподарські заклади, сільськогосподарські дослідні установи, які сприяли підвищенню культури і духовності, що, у свою чергу, спричинило зростання свідомості українців. Загалом на Лівобережжі протягом 1897-1913 рр. писемність населення зросла у середньому з 17 до 26%, а подекуди – до 29%.
Зазначається, що на добробут селян впливав і стан медичного обслуговування, повністю покладений на земства. Незважаючи на брак коштів, земства створювали мережі медичних дільниць, які контролювали епідеміологічний стан і власними силами боролися із захворюваннями.
Таким чином, столипінська аграрна реформа сприяла капіталізації сільського господарства, розвитку нових технологій у землеробстві. Прискорився процес концентрації землі, руйнування общини полегшило перехід надільної землі від розореного, зубожілого селянства до рук заможних господарів, переважно підприємців. Реформа не ліквідувала поміщицьку власність на землю. Головними її результатами були: зміцнення прошарку економічно заможного селянства, підвищення його культурно-освітнього рівня, а також посилення соціальної диференціації селянства. Політика запровадження фермерських господарств і переселення селян не послабила соціальних протиріч на селі, а навпаки – ще більше їх загострила.
Дисертант доводить, що аграрне підприємництво у роки Першої світової війни мало особливості. Екстремальні умови війни виявили всі негаразди в економіці Російської імперії, зокрема в аграрному секторі.
Отримані гроші за хліб були головним джерелом у задоволенні потреб всіх членів селянської родини. Напередодні війни значно зросла врожайність зернових культур, зміцніли зв’язки селянських господарств із зовнішнім ринком, і, відповідно, зросли доходи від продажу хліба. Війна зупинила цей процес, завдала тяжкого удару по бюджету селянської родини. З її початком та припиненням вивозу зерна гостро постала проблема збуту хліба й інших селянських продуктів,


що спричинило посилення конкуренції на внутрішньому ринку з поміщицьким товаром.
Армія під час війни була найбільшим споживачем продуктів, які закуповувалися великими партіями. Причому військові харчувалися переважно житнім хлібом, а попит на пшеницю і ячмінь став незначним, що спричинило небувале падіння цін на хліб на початку війни. Одночасно представники заготівельних структур почали скуповувати хліб за низькими цінами, але утримували його від реалізації, і через нестачу зернових культур на ринку ціни на них вже наприкінці 1914 р. почали різко зростати. Зростання цін на хліб потягло і підвищення їх на всі інші продовольчі товари. Все це ще більше погіршило економічний стан селянських господарств.
Автор підкреслює, що під час війни різко погіршилося становище й у тваринництві. Також через нестачу робочої сили, палива і сировини зменшилося виробництво сільськогосподарських машин та інвентарю. У сільських господарствах скоротилася чисельність кінського поголів’я, що ускладнювало проведення сільськогосподарських робіт. Внаслідок зазначеного земельна площа під сільськогосподарськими культурами на Лівобережжі скоротилася лише за 2 роки війни на 13%.
До того ж постійні мобілізації призвели до виснаження ринку праці в сільському господарстві. Розміри господарств скорочувалися. Селяни відмовлялися від оренди та навіть продавали свої наділи. Виробництво продуктів обмежувалося мінімумом, необхідним для прохарчування родини. Приріст селянських земель за рахунок поміщицьких скоротився втроє, незважаючи на те, що ціни на землю знизилися на 30-50%.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Реферат на тему: РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (90-і рр. ХІХ ст. – 1917 р.)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок