Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВзаЄМОДІЯ ШТУЧНИХ газо-плазмОВИХ УТВОРЕНЬ З атмосфероЮ ЗемлІ

ВзаЄМОДІЯ ШТУЧНИХ газо-плазмОВИХ УТВОРЕНЬ З атмосфероЮ ЗемлІ

Назва:
ВзаЄМОДІЯ ШТУЧНИХ газо-плазмОВИХ УТВОРЕНЬ З атмосфероЮ ЗемлІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
32,60 KB
Завантажень:
176
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РАДІОФІЗИКИ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ
ім. О.Я. Усикова
Міліневський Геннадій Петрович
УДК 550.510.535; 550.388
ВзаЄМОДІЯ ШТУЧНИХ газо-плазмОВИХ УТВОРЕНЬ
З атмосфероЮ ЗемлІ
04.00.22 - геофізика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фізико-математичних наук
Харків - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, м. Київ
Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук,
академік НАН України
Литвиненко Леонід Миколайович,
Радіоастрономічний інститут НАН України
(м. Харків), директор.
доктор фізико-математичних наук, професор
Таран Віталій Іванович,
Інститут іоносфери НАН України та Міносвіти і науки України (м. Харків), директор.
доктор фізико-математичних наук, професор
Юхимук Адам Корнілович,
Головна астрономічна обсерваторія НАН України (м. Київ), завідувач відділу фізики космічної плазми.
Провідна установа: Харківський національний університет
ім. В.Н.Каразіна Міносвіти і науки України, кафедра космічної радіофізики.
Захист відбудеться 6 грудня 2001 р. об 11-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.157.01 в Інституті радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 12, у залі засідань).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури 12).
Автореферат розісланий 3 листопада 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.Я. Кириченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми: Техногенна діяльність у навколоземному просторі в останні десятиліття значно активізувалася і її вплив на стан "близького" космосу (усе більш часто уживаний термін - "геокосмос") постійно зростає. Тут у даний час працює велика кількість космічних апаратів і систем, що забезпечують потреби теле- і радіокомунікацій, діагностики і прогнозування погоди, транспорту енергії, дистанційного зондування Землі, навігації. Практично постійно в космосі знаходяться населені орбітальні апарати, створюється міжнародна багатофункціональна космічна станція. Це викликає необхідність моніторингу параметрів геокосмосу, довгострокового і короткострокового прогнозування його стану, моделювання фізичних процесів, що відбуваються тут. Такі міжнародні зусилля втілюються в розробці нової наукової концепції нинішнього століття – "космічна погода". Її створення дозволить контролювати, візуалізувати і передбачати стан геокосмосу так само, як погоду поблизу поверхні Землі.
З іншого боку, у результаті активної промислової діяльності навколоземний простір усе більше піддається забрудненню електромагнітним випромінюванням, викидами речовини і плазми, уламками орбітальних апаратів. Порушення екологічного стану середовища відбуваються в результаті запусків космічних апаратів, космічних аварій, роботи двигунів орбітальної корекції, дезінтеграції космічних систем, що відпрацювали. Досить відзначити, що загальна вага довгоживучих уламків у навколоземному просторі на даний час складає близько 3000 т [1]*. Геокосмос нині піддається такому інтенсивному впливу, що виникає проблема ліквідації "космічного сміття". Відзначимо, що поблизу поверхні Землі маса й енергоємність атмосфери досить велика, щоб "згладжувати" наслідки техногенних емісій значних кількостей речовини й енергії. Але на висотах іоносфери навіть незначні викиди можуть приводити до істотної зміни властивостей середовища. Тому розробка наукової методики оцінок впливу на навколоземний простір викидів речовини, плазми, енергії є актуальною.
Діагностика стану навколоземного простору як правило здійснюється за допомогою наземних дистанційних методів зондування, ракетних і орбітальних сенсорів. Серед типових наземних засобів використовуються лідари, іонозонди, загоризонтні локатори сітки SuperDARN, радари некогерентного розсіювання, ріометри, радіотомографи й ін. Для безпосередніх, in situ вимірів параметрів атмосфери й іоносфери застосовуються бортові прилади: ленгмюрівські зонди, мас-спектрометри й інші датчики частинок, електричних і магнітних полів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19 



Реферат на тему: ВзаЄМОДІЯ ШТУЧНИХ газо-плазмОВИХ УТВОРЕНЬ З атмосфероЮ ЗемлІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок