Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ / сторінка 6

Назва:
ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,55 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Забур’яненість посівів цукрових буряків була подібною за різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту плодозмінної та зернопросапної сівозмін, а за безполицевого обробітку під усі культури ланки сівозміни її рівень зростав у 2,6–5,8 раза, залежно від дози добрив. Так, у варіантах із внесенням 25 т гною+N90P120K90 у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за різноглибинної оранки нараховували 139,7 шт./м2 бур’янів, диференційованого обробітку – 133,4, зернопросапної відповідно – 190,9 та 184,0 шт./м2, а за плоскорізного рихлення – 759,4 та 683,4 шт./м2 у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах (рис. 2).
Рис. 2. Забур’яненість посівів цукрових буряків залежно від чергування культур у сівозміні та способу основного обробітку ґрунту, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Частіше зустрічалася щириця звичайна, частка якої в структурі забур’яненості зростала з підвищенням дози добрив. Наприклад, у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за контрольного обробітку ґрунту частка цього виду без застосування добрив становила 27,6 %, із внесенням 25 т гною + N90P120K90 – 49,9, а на фоні 25 т гною + N135P180K135 – 80,4%. Популяція щириці звичайної у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за проведення безполицевого рихлення зростала у 9,2 раза (641,4 шт./м2) порівняно з різноглибинною оранкою, зернопросапної у 4,5 (312,3 шт./м2) раза.
Частка однорічних злакових бур’янів зменшувалась з підвищенням дози добрив. Причиною цього стала масова поява сходів щириці звичайної, які мали вищу конкурентноздатність, ніж однорічні злаки. Наприклад, у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за оранки частка однодольних бур’янів без внесення добрив становила 36,3 %, з внесенням 25 т гною+N90P120K90 – 22,0, а на фоні 25 т гною + N135P180K135 – лише 4,1 %. У варіантах з безполицевим обробітком ґрунту плодозмінної сівозміни кількість злаків зростала у 2,2 раза (68,2 шт./м2), зернопросапної – 6,6 (264,3 шт./м2) порівняно з різноглибинною оранкою. Особливо масовою була популяція однорічних злаків за плоскорізного обробітку у варіанті без внесення добрив – 187,8 шт./м2 у посіві цукрових буряків плодозмінної сівозміни та 609,2 шт./м2 – зернопросапної, що у структурі забур’яненості посівів становить 48,8 та 74,0 % відповідно (рис. 3).
Рис.3. Забур’яненість посівів цукрових буряків однорічними злаковими видами за безполицевого обробітку ґрунту у різних сівозмінах, шт./м2
(середнє за 2001–2003 рр.)
Аналіз результатів досліджень показує, що загальна забур’яненість посівів цукрових буряків просапної сівозміни зростала у 2,2–2,4, зокрема, однорічними злаками у 3,2–3,5 разів у варіантах з обробітком ґрунту на глибину 10–12 см під попередник цукрових буряків порівняно з різноглибинною оранкою та диференційованим обробітком (рис.4).
Рис.4. Забур’яненість посівів цукрових буряків просапної сівозміни за різних
способів основного обробітку ґрунту, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Введення у ланку сівозміни поля з чорним паром сприяло очищенню посівів цукрових буряків від бур’янів у 1,3-2,7 раза порівняно з іншими видами сівозмін. За впливом на зниження кількості бур’янів обробіток ґрунту, що включає оранку під цукрові буряки та плоскорізне рихлення під інші культури ланки сівозміни, не поступався різноглибинній оранці. З підвищенням дози добрив змінювалась структура бур’янового компонента агрофітоценозу, в якому зростала кількість дводольних бур’янів.
У посівах озимої пшениці зернопаропросапної, плодозмінної та просапної сівозмін утворювались фітоценози, які включали 15 видів бур’янів із 10-и родин. Так, у посівах озимої пшениці зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін налічували 18–97 шт./м2 бур’янів за усіх способів основного обробітку ґрунту залежно від дози добрив. Особливістю цих фітоценозів була відсутність злакових видів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок