Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

Загрузка...

ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ / сторінка 6

Назва:
ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,55 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Забур’яненість посівів цукрових буряків була подібною за різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту плодозмінної та зернопросапної сівозмін, а за безполицевого обробітку під усі культури ланки сівозміни її рівень зростав у 2,6–5,8 раза, залежно від дози добрив. Так, у варіантах із внесенням 25 т гною+N90P120K90 у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за різноглибинної оранки нараховували 139,7 шт./м2 бур’янів, диференційованого обробітку – 133,4, зернопросапної відповідно – 190,9 та 184,0 шт./м2, а за плоскорізного рихлення – 759,4 та 683,4 шт./м2 у плодозмінній та зернопросапній сівозмінах (рис. 2).
Рис. 2. Забур’яненість посівів цукрових буряків залежно від чергування культур у сівозміні та способу основного обробітку ґрунту, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Частіше зустрічалася щириця звичайна, частка якої в структурі забур’яненості зростала з підвищенням дози добрив. Наприклад, у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за контрольного обробітку ґрунту частка цього виду без застосування добрив становила 27,6 %, із внесенням 25 т гною + N90P120K90 – 49,9, а на фоні 25 т гною + N135P180K135 – 80,4%. Популяція щириці звичайної у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за проведення безполицевого рихлення зростала у 9,2 раза (641,4 шт./м2) порівняно з різноглибинною оранкою, зернопросапної у 4,5 (312,3 шт./м2) раза.
Частка однорічних злакових бур’янів зменшувалась з підвищенням дози добрив. Причиною цього стала масова поява сходів щириці звичайної, які мали вищу конкурентноздатність, ніж однорічні злаки. Наприклад, у посівах цукрових буряків плодозмінної сівозміни за оранки частка однодольних бур’янів без внесення добрив становила 36,3 %, з внесенням 25 т гною+N90P120K90 – 22,0, а на фоні 25 т гною + N135P180K135 – лише 4,1 %. У варіантах з безполицевим обробітком ґрунту плодозмінної сівозміни кількість злаків зростала у 2,2 раза (68,2 шт./м2), зернопросапної – 6,6 (264,3 шт./м2) порівняно з різноглибинною оранкою. Особливо масовою була популяція однорічних злаків за плоскорізного обробітку у варіанті без внесення добрив – 187,8 шт./м2 у посіві цукрових буряків плодозмінної сівозміни та 609,2 шт./м2 – зернопросапної, що у структурі забур’яненості посівів становить 48,8 та 74,0 % відповідно (рис. 3).
Рис.3. Забур’яненість посівів цукрових буряків однорічними злаковими видами за безполицевого обробітку ґрунту у різних сівозмінах, шт./м2
(середнє за 2001–2003 рр.)
Аналіз результатів досліджень показує, що загальна забур’яненість посівів цукрових буряків просапної сівозміни зростала у 2,2–2,4, зокрема, однорічними злаками у 3,2–3,5 разів у варіантах з обробітком ґрунту на глибину 10–12 см під попередник цукрових буряків порівняно з різноглибинною оранкою та диференційованим обробітком (рис.4).
Рис.4. Забур’яненість посівів цукрових буряків просапної сівозміни за різних
способів основного обробітку ґрунту, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Введення у ланку сівозміни поля з чорним паром сприяло очищенню посівів цукрових буряків від бур’янів у 1,3-2,7 раза порівняно з іншими видами сівозмін. За впливом на зниження кількості бур’янів обробіток ґрунту, що включає оранку під цукрові буряки та плоскорізне рихлення під інші культури ланки сівозміни, не поступався різноглибинній оранці. З підвищенням дози добрив змінювалась структура бур’янового компонента агрофітоценозу, в якому зростала кількість дводольних бур’янів.
У посівах озимої пшениці зернопаропросапної, плодозмінної та просапної сівозмін утворювались фітоценози, які включали 15 видів бур’янів із 10-и родин. Так, у посівах озимої пшениці зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін налічували 18–97 шт./м2 бур’янів за усіх способів основного обробітку ґрунту залежно від дози добрив. Особливістю цих фітоценозів була відсутність злакових видів.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок