Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ / сторінка 7

Назва:
ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,55 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Домінантними були: гірчак берізковидний і жабрій звичайний.
Бур’янові угрупування у посівах озимої пшениці просапної сівозміни характеризувалися підвищенням загальної кількості рослин порівняно до зернопаропросапної. Наприклад, за різноглибинної оранки кількість бур’янів зростала у 1,5–4,0 раза залежно від дози добрив. При цьому кількість багаторічних коренепаросткових бур’янів зростала у 6–8 разів (рис.5).
Поява однорічних злаків (30–85 шт./м2) та подальше збільшення багаторічних бур’янів (10–36 %) спостерігалось у варіантах з мілким обробітком ґрунту у вищенаведеній сівозміні.
У посівах озимої пшениці зернопросапної сівозміни визначено 18 видів бур’янів з 12 ботанічних родин. Дворічне вирощування культури на одному полі призводило до зростання загальної забур’яненості посівів порівняно з іншими сівозмінами. Так, за оранки загальна кількість бур’янів збільшилась у 2–6 разів (117–176 шт./м2) порівняно із зернопаропросапною сівозміною. Серед видів, які найчастіше зустрічалися за різних обробітків ґрунту – куколиця нічна, кучерявець Софії, рутка лікарська, грицики звичайні.
Рис.5. Забур’яненість посівів озимої пшениці залежно від чергування
культур у сівозміні, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Отже, за чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін, забур’яненість посівів озимої пшениці зменшувалась на 25–84 %, при цьому у 6–8 разів знижувалась кількість багаторічних коренепаросткових видів, в залежності від способу основного обробітку ґрунту та фону органо-мінерального живлення порівняно з іншими сівозмінами. Кількість бур’янів зростала у 1,12,0 раза за проведення обробітку на глибину 1012 см під культуру у просапній сівозміні, а частка багаторічних коренепаросткрових на 25–86 % порівняно з іншими способами основного обробітку ґрунту.
У посівах ячменю зернопаропросапної, плодозмінної і просапної сівозмін виявлені бур’яни 17 видів з 13 родин. За своєю структурою та складом бур’янові угрупування у посівах ячменю зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін мало відрізнялись за різноглибинної оранки і нараховували 50,6–89,1 шт./м2 бур’янів, а у просапній забур’яненість зростала до 97,5–98,0 у варіантах з добривами та до 258,7 шт./м2 без добрив.
Кількість сегетальної рослинності у посівах ячменю зернопаропросапної сівозміни зростала у 2–5 разів за проведення мілкого обробітку ґрунту під ячмінь порівняно до оранки, а у посівах ячменю просапної сівозміни лише на удобрених фонах у 1,4–1,7 раза, при цьому змінювалась структура забур’яненості посівів культури порівняно з іншими обробітками. Злакові бур’яни домінували і їх частка становила 54–70 % від загальної забур’яненості. У варіантах з багаторічним застосуванням плоскорізу під усі культури плодозмінної сівозміни спостерігали різке зростання кількості небажаної рослинності особливо в удобрених варіантах (583,2 та 627,0 шт./м2). Домінантними видами були жабрій звичайний, щириця звичайна, гірчак берізковидний.
Зменшення кількості бур’янів у посівах ячменю на 26–76 % забезпечувало чергування культур зернопаропросапної та плодозміної сівозмін. Проведення різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту сприяло зниженню забур’яненості у 1,5–5,0 разів порівняно з мілким обробітком, залежно від виду сівозміни та дози добрив.
На початку вегетації у зернопросапній сівозміні у посівах гороху визначено 18 видів бур’янів, які належали до 13 ботанічних родин. Частіше зустрічалися щириця звичайна, рутка лікарська, гірчиця польова. За кількісним і видовим складом бур’янів близькими були варіанти з різноглибинною оранкою та диференційованим обробітком ґрунту, де нараховували 195–231 шт./м2, а за плоскорізного рихлення під усі культури ланки сівозміни забур’яненість зростала у 2 рази. Частка однорічних злаків збільшилась у всіх варіантах, а особливо у варіантах без внесення добрив – у 2,3 раза.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок