Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

Загрузка...

ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ / сторінка 7

Назва:
ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,55 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Домінантними були: гірчак берізковидний і жабрій звичайний.
Бур’янові угрупування у посівах озимої пшениці просапної сівозміни характеризувалися підвищенням загальної кількості рослин порівняно до зернопаропросапної. Наприклад, за різноглибинної оранки кількість бур’янів зростала у 1,5–4,0 раза залежно від дози добрив. При цьому кількість багаторічних коренепаросткових бур’янів зростала у 6–8 разів (рис.5).
Поява однорічних злаків (30–85 шт./м2) та подальше збільшення багаторічних бур’янів (10–36 %) спостерігалось у варіантах з мілким обробітком ґрунту у вищенаведеній сівозміні.
У посівах озимої пшениці зернопросапної сівозміни визначено 18 видів бур’янів з 12 ботанічних родин. Дворічне вирощування культури на одному полі призводило до зростання загальної забур’яненості посівів порівняно з іншими сівозмінами. Так, за оранки загальна кількість бур’янів збільшилась у 2–6 разів (117–176 шт./м2) порівняно із зернопаропросапною сівозміною. Серед видів, які найчастіше зустрічалися за різних обробітків ґрунту – куколиця нічна, кучерявець Софії, рутка лікарська, грицики звичайні.
Рис.5. Забур’яненість посівів озимої пшениці залежно від чергування
культур у сівозміні, шт./м2 (середнє за 2001–2003 рр.)
Отже, за чергування культур плодозмінної та зернопаропросапної сівозмін, забур’яненість посівів озимої пшениці зменшувалась на 25–84 %, при цьому у 6–8 разів знижувалась кількість багаторічних коренепаросткових видів, в залежності від способу основного обробітку ґрунту та фону органо-мінерального живлення порівняно з іншими сівозмінами. Кількість бур’янів зростала у 1,12,0 раза за проведення обробітку на глибину 1012 см під культуру у просапній сівозміні, а частка багаторічних коренепаросткрових на 25–86 % порівняно з іншими способами основного обробітку ґрунту.
У посівах ячменю зернопаропросапної, плодозмінної і просапної сівозмін виявлені бур’яни 17 видів з 13 родин. За своєю структурою та складом бур’янові угрупування у посівах ячменю зернопаропросапної та плодозмінної сівозмін мало відрізнялись за різноглибинної оранки і нараховували 50,6–89,1 шт./м2 бур’янів, а у просапній забур’яненість зростала до 97,5–98,0 у варіантах з добривами та до 258,7 шт./м2 без добрив.
Кількість сегетальної рослинності у посівах ячменю зернопаропросапної сівозміни зростала у 2–5 разів за проведення мілкого обробітку ґрунту під ячмінь порівняно до оранки, а у посівах ячменю просапної сівозміни лише на удобрених фонах у 1,4–1,7 раза, при цьому змінювалась структура забур’яненості посівів культури порівняно з іншими обробітками. Злакові бур’яни домінували і їх частка становила 54–70 % від загальної забур’яненості. У варіантах з багаторічним застосуванням плоскорізу під усі культури плодозмінної сівозміни спостерігали різке зростання кількості небажаної рослинності особливо в удобрених варіантах (583,2 та 627,0 шт./м2). Домінантними видами були жабрій звичайний, щириця звичайна, гірчак берізковидний.
Зменшення кількості бур’янів у посівах ячменю на 26–76 % забезпечувало чергування культур зернопаропросапної та плодозміної сівозмін. Проведення різноглибинної оранки та диференційованого обробітку ґрунту сприяло зниженню забур’яненості у 1,5–5,0 разів порівняно з мілким обробітком, залежно від виду сівозміни та дози добрив.
На початку вегетації у зернопросапній сівозміні у посівах гороху визначено 18 видів бур’янів, які належали до 13 ботанічних родин. Частіше зустрічалися щириця звичайна, рутка лікарська, гірчиця польова. За кількісним і видовим складом бур’янів близькими були варіанти з різноглибинною оранкою та диференційованим обробітком ґрунту, де нараховували 195–231 шт./м2, а за плоскорізного рихлення під усі культури ланки сівозміни забур’яненість зростала у 2 рази. Частка однорічних злаків збільшилась у всіх варіантах, а особливо у варіантах без внесення добрив – у 2,3 раза.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ЗМІНА СТРУКТУРИ БУР’ЯНОВОГО КОМПОНЕНТА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЛАНКИ СІВОЗМІН СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ ПІД ВПЛИВОМ АГРОТЕХНІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ФАКТОРІВ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок