Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Українською реферат: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ / сторінка 12

Назва:
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,56 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Натомість, вагітним з ознаками СТД вони не дають позитивного впливу на ФПК, діють на межі відсутності ефекту і ятрогенного наслідку щодо певного підвищення вірогідності геморагічних і гіпоксично-ішемічних ускладнень.
Підсумовуючи отримані нами дані, вважаємо за можливе зробити загальний висновок, що симптомокомплекс недиференційованої СТД є перинатально значущим фактором, асоційованим із підвищенням ризиків ФПП, пологових травм, ГІУ ЦНС у новонароджених, але несприятливі впливи цього генетично детермінованого стану вагітної жінки на формування і розвиток ФПК є керованими при використанні комплексу прогностичних і профілактичних заходів, опрацьованих у даному дослідженні.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі зниження перинатальної патології, сутністю якого є визначення СТД як перинатально значимого патологічного стану, наукове обґрунтування оптимальної системи профілактики фето-плацентарних порушень і неонатальних ускладнень при СТД у вагітних шляхом цільового прогнозування і застосування превентивних заходів, змістом яких є призначення ангіопротектору Детралекс для компенсації негативного впливу СТД на фето-плацентарний комплекс і обмеження препаратів з дією дезагрегантів.
1. Поширеність недиференційованої СТД у жінок репродуктивного віку Харківської популяції складає 69,4% із дольовим розподілом І, ІІ і ІІІ ст. на рівні 52,3%, 46,3%, 1,3%.
2. Гестаційний період при СТД асоційовано із рецидивами безсимптомної загрози переривання вагітності, ЗВР плода, передчасними пологами, ПРНПО, кровотечею після пологів, патологією прикріплення плаценти; новонароджені від жінок зі сполучнотканинними дисплазіями мають підвищену частоту гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС, пологових травм і геморагічних ускладнень при найбільшій поширеності цих станів серед хлопчиків (співвідношення з дівчинками 1,5:1).
3. Морфо-функціональний стан посліду при СТД характеризується ознаками сполучнотканинного дисбалансу в децидуальній оболонці плаценти (гіперпродукція незрілого колагену ІІІт. і дефіцит зрілого колагену Іт.), судинними розладами, які обумовлені пригніченням рецепції до ендотеліну-1 та підвищенням рівню апоптозу, на фоні тотальної незрілості ворсинчастого хоріону, що призводить до недостатності плацентарного кровоплину, активізації апоптозу і дегенеративних процесів.
4. Перинатальні ускладнення при СТД формуються на фоні дисморфогенезу плаценти, у результаті спадково обумовлених судинних аномалій і розладів метаболізму колагену, що можна уявити як послідовність процесів: гиперколагенізація шляхом накопичення незрілої фракції колагену внаслідок ферментопатій, підсилення апоптозу та пригнічення ендотеліальної рецепції призводять до гіпоксії, колагенізація обумовлює склеротичні зміни в плацентарній тканині; формується недостатність плацентарного кровоплину, яка потенціюється генетично детермінованими ангіопатіями, що підсилює гіпоксію, склеротичні зміни, апоптоз і зниження ендотеліальної рецепції. Неефективність компенсаторно-пристосувальних процесів замикає хибне коло.
5. Реалізація вторинної профілактики перинатальної патології при сполучнотканинній дисплазії є можливою за умов цільового прогнозування ризику плацентарних порушень і реабілітації плаценти шляхом застосування з ІІ триместру вагітності по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами ангіопротектору Детралекс як медикаментозного супроводу при обмеженні засобів реологічної, дезагрегантної, судинної дії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою профілактики перинатальної патології у жінок із СТД доцільно впровадження трьохступеневого алгоритму.
На першому етапі рекомендується суцільне тестування вагітних при постановці на диспансерний облік на наявність або відсутність синдрому СТД, визначення ступеня тяжкості, інформування про загальну вірогідність реалізації перинатального ризику. На цьому етапі рекомендується використання методик соматогенетичного і клініко-генеалогічного дослідження, а також бальної шкали Смольнової Т.Ю. для оцінки ступеня тяжкості СТД.
Другий етап передбачає використання нашої розробки прогнозування підвищеного ступеня перинатального ризику шляхом багатофакторного аналізу клінічних даних, специфічних для СТД, стосовно репродуктивного здоров’я.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок