Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

Загрузка...

ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ / сторінка 6

Назва:
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,56 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
У них Ав(ІІ) група крові була в 41,5%, при популяційній частоті 38,8% і при 32,5% у жінок без СТД (групи C+D). Ймовірно, асоціативний зв'язок Ав(ІІ) групи крові із СТД, визначений нами (2= 6,76; р < 0,05), має значення одного із механізмів схильності жінок регіону до реалізації притаманних СТД судинних розладів, адже з А-антигеном зчеплені детермінанти гемокоагуляційних порушень і васкулопатій [Г.Н. Дранник, Г.М. Дизик, 1990], що набуває особливого змісту під час вагітності.
Між A та B групами, за стандартними клініко-анамнестичними даними на початку спостереження вагітних, відсутні значущі відмінності, що свідчить про неефективність стандартного визначення перинатальних ризиків при СТД.
При подальшому спостереженні визначено високу частоту ретардації плода при СТД: у групі A – 20,3%, натомість у групі C – 13%. Тобто ЗВР плода має місце загалом у кожної шостої жінки із СТД, що вдвічі частіше, ніж у решти (оскільки в групах A+B сумарно 15%, у групах C+D загалом 7%). Ці дані дозволяють констатувати, що формування популяційної частоти синдрому ЗВР (12,6%) головним чином забезпечують особи із фенотипом СТД.
Усі випадки симетричної ЗВР плода було виявлено у жінок з наявністю СТД. Із них лише кожний четвертий мав зв’язок з типовими причинними факторами (пізній гестоз, хронічна загроза невиношування, екстрагенітальна патологія як причини декомпенсованих ФПП), а решта була т.зв. ідіопатичним синдромом ЗВР плода. Даний факт дозволив встановити кореляційний зв’язок між симетричною ЗВР і СТД (2 = 7,7; р < 0,05), що свідчить про наявність механізмів спадкової схильності до ретардації внутрішньоутробного розвитку плода, асоційованих із СТД. Асиметрична ЗВР мала зв’язок лише з ІІІ ст. СТД.
Загальними особливостями клінічного перебігу пологів при СТД були ускладнення передчасним розривом навколоплідних оболонок (ПРНПО) (група A – 50,1%; B – 14,0%, що сформувало загальну частоту для жінок із СТД 40,8% при відповідному показнику в групі C – 10,1%; D – 0,7%), скорочення I періоду, що обумовило високу частоту швидких і стрімких пологів (група A – 20,2%; B – 10,1%; загалом у групах A+B - 17,5%, при 5,6% в групі C), відносна рідкість гіпотонічної дисфункції матки (група A – 4,1%; B – 2,5%; C – 13,0%). Ці дані дозволяють нам розглядати роль ПРПО, завдяки підвищенню інтранатальних ризиків гіпоксичного, інфекційного, травматичного характеру, як своєрідний чинник зв`язку між СТД у жінки і перинатальними проблемами.
Своєрідністю структури показань до кесарського розтину в групі A була концентрація всіх випадків передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, яке в 6 випадках стало причиною перинатальних втрат, а також більшості поперекового і косого положення плода, на відміну від групи B, де зосереджені спостереження неефективної корекції гіпотонічної дисфункції матки, і групи C, у якій головували диспропорція тазу та голівки плода, дистоція шийки матки, первісна пологова слабкість.
Вихід вагітності для плода у 70% випадків групи A виявився відносно сприятливим, незважаючи на означені в антенатальному періоді ризики. Критичний аналіз маркерів прогнозованого неблагополуччя для плода показав, що такі феномени, як олігогідрамніон у ІІІ триместрі вагітності, констатація гіпоплазії плаценти за даними УЗД, ехографічні ознаки розширення міжворсинкового простору (МВП), поодиноких субхоріальних аневризм у плаценті, підвищення ехогенності плаценти, слизової оболонки шлунку, кишечнику, нирок плода, не співпадають зі зниженою оцінкою Апгар, порушеннями адаптації і захворюваннями новонароджених, а отже, не є об`єктивною доказовою базою ФПП.
Верифіковані патологічні стани в неонатальному періоді, за нашими даними, мають реальний зв'язок із СТД у матері. Особливу увагу привертає в 2,5 рази більша розповсюдженість ізольованих середньотяжких та тяжких ГІУ ЦНС у групі A порівняно із C, що дозволило встановити асоціативний зв'язок між цими ускладненнями у дитини та СТД у матері (2 = 4,08; р<0,05).
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Реферат на тему: ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок