ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Неєлова Оксана Василівна
УДК: 618.3+618.5+618.7]-06-036-084:616.018.2
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА
ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ
14.01.01- акушерство та гінекологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків-2008


Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Назаренко Лариса Григорівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Мерцалова Ольга Владиславівна,
Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1;
доктор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Хміль Стефан Володимирович,
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського, професор кафедри акушерства та гінекології.
Захист відбудеться «12» червня 2008 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,4).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,4).
Автореферат розіслано «23» квітня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01
доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На фоні позитивної динаміки зниження малюкової смертності в Україні, відмічається збільшення перинатальної захворюваності, що обумовлює медико-соціальну значущість пошуку нових шляхів профілактики фето-плацентарних порушень (ФПП) [Маркін Л.Б., Шатилович К.Л, 2006].
У медицині ХХ1 століття гарантією адекватного впливу на перинатальні проблеми є розуміння клініцистами закономірностей реалізації спадкового потенціалу розвитку фето-плацентарного комплексу (ФПК). У зв’язку з цим у сучасній українській популяції особливого значення набуває проблема перинатальної патології в осіб з природженими і спадковими аномаліями сполучної тканини (СТ). Найбільш розповсюдженими з них є недиференційовані сполучнотканинні дисплазії (СТД). Наростання поширеності цих станів, які характеризуються поліорганними ураженнями і тяжкими асоційованими захворюваннями, визначає актуальність всебічного вивчення проявів СТД як необхідної передумови запобігання їх негативного впливу на показники здоров`я та якість життя [Е.Я. Гречанина и соавт., 2004].
Особливості перебігу вагітності при наявності у жінок СТД висвітлено в літературі недостатньо. Дотепер не були предметом спеціальних досліджень, зокрема, загальні питання про значущість недиференційованих СТД в перинатальному аспекті, про місце і роль порушень, пов’язаних зі спадково обумовленими розладами метаболізму колагену, у розвитку плода й плаценти.
Комплекси заходів, які традиційно використовуються для корекції фето-плацентарної патології, з оглядом на отримані у ХХ столітті уявлення про патогенетичну роль розладів гемомікроциркуляції, засновано на препаратах реологічної дії і дезагрегантах [Е.М. Вихляева и соавт., 1990; Г.М. Савельева и соавт., 1991]. Але їхня клінічна ефективність не завжди відповідає очікуваним результатам і сучасним потребам. Напевне, на фоні СТД ефект підвищення проникності судин є потенційним провокуючим фактором геморагій, що в певному сенсі може мати несприятливі впливи на результат закінчення вагітності [А.Д.Макацария и соавт., 1990]. Отже, доцільно визначити підходи до корекції ФПП при СТД з позицій генетичної детермінації метаболічних і судинних розладів, прогнозованого ризику реалізації патології.
Актуальність даного дослідження, присвяченого особливостям патогенезу та клініки перинатальної патології при вагітності на фоні СТД, визначається необхідністю відпрацювання оптимальної моделі ведення гестаційного процесу в такого контингенту жінок, що є одним з кроків на шляху подолання проблеми перинатальної захворюваності та летальності.