Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: ЛЕКСИКА ВОГНЮ В ГОВІРКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

Загрузка...

ЛЕКСИКА ВОГНЮ В ГОВІРКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ / сторінка 10

Назва:
ЛЕКСИКА ВОГНЮ В ГОВІРКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,60 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Окрім небажаності семантичної тавтологічності, існують, певно, й інші чинники, що визначають вибір тих або інших дієслів в аналізованих конструкціях. Так, вживання лексем вскочить, схватuться, ходuть, пойтu, перейти, махaть, шибaть, бить, примгнyть (пор. кур., смол. примгнyть ‘заснути ненадовго, задрімати’) і под. у сполученні з найменуваннями вогню може відображати найдавніші міфічні уявлення про антропоморфну природу вогню, що збереглися в російській мовній свідомості.
У цілому ж висловлювання типу суб'єкт – дієслово характеризують вогонь як самостійну, незалежну від будь-якої волі сутність, здатну до саморозвитку (виникнення, існування, зникнення), про що свідчить можливість сполучення у таких висловлюваннях найменувань вогню з некаузативними неперехідними дієсловами горіння, фазісними дієсловами, дієсловами буття, руху та ін.
Припускаючи існування в російській народній свідомості уявлень про вогонь як про живу істоту, наділену власною силою і волею, можна було б очікувати, що в мовленні діалектоносіїв мають місце висловлювання, в яких найменування вогню в позиції суб'єкта сполучаються з перехідними дієсловами, що означають дію, спрямовану на об'єкт, тобто висловлювання, в яких найменування вогню виступає в позиції суб'єкта-діяча (агенса). Такі вирази мають місце в літературній мові: напр., Огонь охватил что-либо, опалил кого-либо, осветил что-либо, уничтожил что-либо. Сполучення найменувань вогню з перехідними дієсловами (з незаміщеною позицією об'єкта) притаманні фольклорній традиції, напр., в прислів’ях: Огонь не вода – охватит, не всплывешь. Огонь жжет, вода мочит, печка дрочит. (Даль). Однак серед досліджених нами діалектних текстів, що відбивають живе мовлення сучасних діалектоносіїв, виразів такого типу виявити не вдалося. Ця обставина, звичайно, не дає підстав стверджувати, що подібні висловлювання взагалі неможливі в діалектному мовленні, але їх непродуктивність цілком очевидна. Це, на наш погляд, свідчить про деактуализацію в сучасній російській мовній свідомості уявлень про антропоморфну природу вогню, про вогонь як активну, діяльну силу.
На відміну від контекстів типу суб'єкт – дієслово, у контекстах типу дієслово – об'єкт вогонь представляється як предмет і продукт людської діяльності. В таких конструкціях вживаються каузативні перехідні дієслова, що вказують на цілеспрямовані дії людини у процесі використання вогню, напр.: Вздуй светло (Кур.); Выкреши багатья (Дон., Кур.); Принесли дрова, разложили курень (Сум.); Зажгал свечу (Олон.); Ребята огонь жгут в ночном (Тул.), Надо разжечь груд (Смол.); Пустили пожары по дуброви (Орл.); Нада тушить пажар, пабегли (Бєлг.).
У висловлюваннях, що номінують ситуацію горіння в говірках російської мови, нами виявлено дієслівні лексеми, значення яких можуть бути включеними до семантичного поля "вогонь". Ідеться про семеми, що мають у своєму складі сему ‘полум’я’ і сполучаються з найменуваннями вогню у типових контекстах. Загалом до складу дієслівного блоку семантичного поля "вогонь" нами включено 15 семем, які характеризуються семантичними ознаками ‘виділяти полум’я’, ‘каузувати’, фазисними, квантитативними, темпорально-динамічними семами. Семантичним параметром, який найбільш послідовно диференціює дієслівні семеми поля "вогонь", обумовлюючи можливості вживання відповідних лексем у тому чи іншому типовому контексті номінацій вогню, є ознака ‘каузувати’.
Ознаки, що визначають структуру іменного і дієслівного блоків семантичного поля "вогонь" (‘контрольований’ / ‘стихійний’, ‘каузувати’), лінгвістично експлікують реальну залежність / незалежність процесу горіння від волі та діяльності людини. Ця диференціація може бути виражена і синтаксично: в рамках конструкції суб'єкт - дієслово вогонь номінується як явище, яке самостійно розвивається (Огонь загорелся, горит, погас), використання ж конструкції дієслово - об'єкт указує на інтерпретацію вогню як результату цілеспрямованої людської діяльності (Зажечь, жечь, погасить огонь).
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ЛЕКСИКА ВОГНЮ В ГОВІРКАХ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок