Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: О. П. ДОВЖЕНКО – ПЕДАГОГ. ТВОРЧИЙ ПОШУК І МЕТОД

Загрузка...

О. П. ДОВЖЕНКО – ПЕДАГОГ. ТВОРЧИЙ ПОШУК І МЕТОД / сторінка 8

Назва:
О. П. ДОВЖЕНКО – ПЕДАГОГ. ТВОРЧИЙ ПОШУК І МЕТОД
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,84 KB
Завантажень:
390
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
П.Довженком під час викладання у Києві.
Окрема увага приділена принциповим змінам форм виховання, що відбулися після залишення О.П.Довженком України.
Конкретний фактографічний матеріал, пов’язаний з найбільш висвітленим у дослідницькій та мемуарній літературі російським періодом педагогічної діяльності О.П.Довженка, переконливо засвідчує, що хоча виховання тривало лише півтора роки, він встиг виплекати з учнів справжніх митців.
Сам факт відбору у вдіківську майстерню засвідчив, наскільки гострим було у Довженка відчуття справжнього таланту. До своєї майстерні він запросив молодих людей, абсолютно несхожих за характером обдарування і життєвим шляхом. Але всі вони згодом розкрили свої неабиякі можливості в творчості і посіли високе місце в мистецтві кіно – Л.Шепітько, М.Вінграновський, О.Іоселіані, Р.Сергієнко та ін.
ВИСНОВКИ
У дисертації подано комплексне дослідження педагогічної діяльності О.П.Довженка в мистецьких кінозакладах України і частково Росії.
Оскільки робота будується на архівному матеріалі, а тексти, що знаходяться поза межами України, були недоступні з причин економічного характеру, у дисертації ґрунтовно і всебічно розглядається лише український (“київський”) період педагогічної діяльності О.П.Довженка, який є найменш дослідженим і відомим науковцям і широкому колу поціновувачів таланту митця.
Вирішення поставленого завдання призначене для відтворення цілісності процесу розвитку і становлення української кіноосвіти середини ХХ ст. та інтеграції педагогічного спадку О.П.Довженка в сучасний кінонавчальний процес України. Не викликає сумніву, що це особливо важливо у часи переосмислення етичних, наукових і методологічних підходів до трактування історії України та кіноосвіти як складової частини її мистецтвознавчої царини.
У результаті проведеного дослідження зроблені такі основні висновки:
1. На основі критичного аналізу наукової літератури можна стверджувати, що, не зважаючи на досить вагому і плідну діяльність довженкознавців, педагогічна діяльність О.П.Довженка на Україні ще не була предметом комплексного дослідження у мистецтвознавстві. Побутувала навіть думка, задекларована як у мемуарній, так і науковій літературі, нібито митець не займався педагогічною діяльністю в Україні.
2. Вищеназвана парадигма базувалася на відсутності формального підтвердження педагогічної практики О.П.Довженка у державних навчальних закладах – КДІКу, ВДІКу. У той же час дослідникам були недоступні або не бралися до уваги такі фактори:–
передача досвіду молодим митцям на знімальних майданчиках “Івана”, “Аерограда”, “Щорса”;–
неофіційні лекції-прогулянки Києвом зі студентами КДІКу, КДТІ;
– детальна розробка педагогічної концепції та втілення її в життя під час викладання у РЛККФ; –
ретельно розроблені та частково впроваджені у життя майстер-класи під час підготовки до зйомок “Тараса Бульби” безпосередньо на знімальному майданчику, у переглядовому залі та за монтажним столом; –
творче керівництво школою кіноакторів (ШКККС);–
безкоштовне навчання у вільний час у кабінеті власної квартири студентів КДІКу, ВДІКу і так званих “індивідуальних” учнів, завдяки чому Ю.Тимошенко, В.Денисенко змогли пройти неофіційний, але, тим не менш, дуже цінний для їх подальшого творчого життя курс кінорежисури.
3. Одним із головних чинників заборони О.П.Довженкові офіційної педагогічної практики було сприйняття його тогочасними партійними ідеологами і мистецькими функціонерами як “попутника”, тобто людини, котра за своїми ідеологічними переконаннями не може бути пролетарським митцем, а отже не має права передавати власний досвід творчій молоді у державних мистецьких установах на кшталт КДІКу та ВДІКу. Підтвердження саме такого стану речей можна знайти у фактах автобіографії митця 1939 року.
4. Логічно зробити припущення, що О.П.Довженко, педагог за фахом, який згодом здобув мистецьку (малярську) освіту в Європі, не міг примиритися із тогочасними, іноді примітивними методами навчання у ВИШах, як-то “бригадним методом”, “активними формами навчання”, соцзмаганням між викладачем та учнями, класовим підходом у доборі в мистецькі навчальні заклади студентів та педагогів, домінуванням соціальних предметів над мистецькими, а тому, зважаючи на небезпеку відкритого протистояння державній системі, вдавався до пасивних форм протесту проти догматичної радянської системи кіноосвіти.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: О. П. ДОВЖЕНКО – ПЕДАГОГ. ТВОРЧИЙ ПОШУК І МЕТОД

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок