Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: РЕЦЕПЦІЯ СПАДЩИНИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХУІ-ХУІІ СТОЛІТТЯ

РЕЦЕПЦІЯ СПАДЩИНИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХУІ-ХУІІ СТОЛІТТЯ / сторінка 11

Назва:
РЕЦЕПЦІЯ СПАДЩИНИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХУІ-ХУІІ СТОЛІТТЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,43 KB
Завантажень:
460
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

Інтерпретація головних символів Київської Русі в Росії та Україні мала значні відмінності. Попри присутність в ідеології Росії ХУІІ ст. ідеї “київської спадщини”, вона відігравала не основну, а лише службову, допоміжну роль у її програмі. Московська ідеологія виокремлювала з цієї “спадщини” династичний леґітимізм, патримоніальне право, не вдаючись до конструювання інших ниток спадкоємності - культурних, етнічних, сакральних. Натомість в ідеології українських книжників та політиків домінує “києвоцентризм”, який включав ідеалізацію Києва як ”священного” і “столичного” міста, уявлення про славну роль Києва в минулому та кінцевому майбутньому, культ київських святинь, прославлення великих київських князів. Ідеологія “києвоцентризму” не мала вузькоконфесійного характуру, про що свідчить уславлення Києва та Київської Русі також і в католицькому письменстві.
В православній Україні кінця ХУІ-ХУІІ ст. існувало щонайменше два ”рівні” рецепції історії Русі. Це “популярна”, доволі аморфна і структурно незавершена, але оригінальна візія, що простежується в історико-поетичних творах, усних переказах, а також в літописах. Її особливістю було уявлення про самостійність українського історичного процесу, бачення України-Русі як самостійної геополітичної та культурної реалії. Москва постає як чужорідна, зовнішня сила, яка за принципом старшинства поступається Києву. Православ’я не прив’язується до московського світу, а пошуки ідеального монарха кристалізуються не лише в гаслах “Білого царя“, а й у спогадах про королювання Данила Галицького та мріях про встановлення влади “другого короля галицького“. І друга візія - “промосковська”, протоімерська, - що знайшла вияв в історичному світогляді багатьох представників руської православної еліти діячів. ”Стрижневими” ідеями, на якій вона трималася, є ідея законних прав московських монархів на Київ, кровної (етнічної) спорідненості руського народу та московитів, єдності віри та Церкви. Проте, навіть в цьому разі, представники такої світоглядної позиції були не до кінця послідовними. Наприклад, Інокентій Ґізель, Феодосій Софонович та ін. уміли поєднувати вірнопідданський монархізм з ”києвоцентризмом”, місцевим українським (руським) патріотизмом. В пам’ятках історичної думки України ХУІІ ст. історія Давньої Русі виявляється пов’язаною саме з українськими землями. Москва постає в цих наративах доволі спорадично як чужий, хоча й позитивний герой.
Чинником політичного життя України ХУІІ ст. була конфесіоналізація, загострення міжцерковного протистояння між уніатами та православними, наслідком чого стало вироблення уніатами ”альтернативної” концепції історії та ідентичності Русі, ”народу руського”. Спираючись на факт ієрархічної спадкоємності їхньої Церкви з Церквою часів Київської Русі, уніатські письменники прагнули збереження її культурно-обрядової ідентичності, ”руського” характеру. Зацікавлення полемістів викликають такі факти з давньоруської історії, які слугували аргументами в "альтернативній" версії історії Русі. Чільне місце серед таких тем посідають хрещення Русі, кирило-мефодіївська місія, правління Ярослава Мудрого та Ізяслава, постаті київських митрополитів, Флорентійська унія, русько-польські взаємини тощо. Данило Галицький та Галицько-Волинська держава не часто були предметом уваги письменників-полемістів. Головними елементами католицько-уніатської історичної концепції були: уявлення про авторитетність і вищість Риму над Константинополем; єдність віри у час прийняття Руссю християнства; визнання київськими митрополитами, навіть після ”схизми”, влади та канонічних прав на Русь ”намісника апостола Петра”; постійне прагнення Русі до єдності з Римом; ототожнення ”руськості” та ”старовини” з ідеєю і практикою унії, зважаючи на що Русь православна (”схизматична”) постає як ”неістинна”, ”несправжня”; святість святителів та преподобних Київської Русі оголошується продуктом ”правильності” їхнього віросповідання; попри шанобливе ставлення уніатських ідеологів до руської ”старовини”, вони віддають перевагу правовим нормам Речі Посполитої в тих випадках, коли ці два чинники не узгоджуються.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: РЕЦЕПЦІЯ СПАДЩИНИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХУІ-ХУІІ СТОЛІТТЯ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок