Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЇХ ЛІКУВАННЯ МЕТОПРОЛОЛОМ, ЕНАЛАПРИЛОМ І СПІРОНОЛАКТОНОМ

ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЇХ ЛІКУВАННЯ МЕТОПРОЛОЛОМ, ЕНАЛАПРИЛОМ І СПІРОНОЛАКТОНОМ

Назва:
ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЇХ ЛІКУВАННЯ МЕТОПРОЛОЛОМ, ЕНАЛАПРИЛОМ І СПІРОНОЛАКТОНОМ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,22 KB
Завантажень:
208
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РУДІК ІРИНА ВАЛЕРІЇВНА
 
УДК 616.12-008.331.1:616.127]-07-085
 
ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЇХ ЛІКУВАННЯ МЕТОПРОЛОЛОМ, ЕНАЛАПРИЛОМ І СПІРОНОЛАКТОНОМ
14.01.11 – кардіологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
 
ЗАПОРІЖЖЯ- 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі терапії, фізіотерапії і курортології Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
доктор медичних наук, професор
Дейнега Володимир Григорович
Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри терапії, фізіотерапії і курортології.
Науковий керівник:
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Полівода Сергій Миколайович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри госпитальної терапії-2;
доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Селівоненко Василь Гурінович, Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри кардіології.
Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, відділ серцевої недостатності (м. Київ).
Захист відбудеться “29”_грудня 2004 р. о_1400_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02. при Запорізькому державному медичному університеті (69095, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69095, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).
Автореферат розісланий “25”_листопада 2004 р.
 
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
д.мед.н., професор Волошин М.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Захворювання серцево-судинної системи є основною причиною смерті у розвинених країнах. Серед них перше місце посідає артеріальна гіпертензія. На її частку в Україні на 2002 рік доводиться 44,2 % усіх захворювань цієї групи, що на 7,5 % більше у порівнянні з 1997 роком. [Коваленко В.Н., 2003].
Актуальність проблеми артеріальної гіпертензії визначається її високою популяційною частотою, впливом на стан здоров’я, працездатність і тривалість життя. На 1 січня 2003 року питома вага осіб, що мають підвищений рівень артеріального тиску, серед дорослого населення України склала 22,6 %. Відмічається стійке зростання цього показника на 57,0 % у порівнянні з 1998 р. і на 9,3 % - з 2001 р. [Сиренко Ю.М., 2004].
Незважаючи на значні успіхи в галузі лікування гіпертонічної хвороби (ГХ), велика кількість хворих страждає від ії ускладнень. При так званому “природньому перебігу” захворювання близько 70 % припадає на кардіальні ускладнення [Шхвацабая И.К., 1988; Бобров В.А., Поливода С.Н., 1991]. Загальновідомо, що при ГХ на певному етапі розвитку захворювання, в міру прогресування гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) чи без неї, виникає діастолічна дисфункція, а в подальшому, як ії наслідок, серцева недостатність (СН) [Свищенко Е.П., 2001; Маколкин В.И., 2001; Жаринов О.И., 1995, 1997, 1998; Kostis J.B., 2003; Krishnan P., 2003; Iriarte M., 1993; Gandhi S.K., 2001].
Ще десять років тому Bonneaux L. и співавт. [Bonneaux L., 1994] обгрунтували концепцію загрози епідемії хронічної СН (ХСН). Поширеність клінічно вираженої ХСН у популяції - не менше 1,8-2,0%, і з кожним роком прогресивно зростає. Очікується, що у найближчі 20-30 років вона збільшиться на 40-60% [Cидоренко Б.А., 2003]. Більше 50% хворих вмирає протягом 5 років після появи перших симптомів ХСН [Беленков Ю.Н., 2002; Мареев В.Ю., 2002]. Численні дослідження переконливо продемонстрували позитивний вплив інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів, антагоністів альдостерону [CONSENSUS; SOLVD; CIBIS, CIBIS II, MERIT-HF, RALES] на виживаність хворих з ХСН та зниженою фракцією викиду [Воронков Л.Г., 2003; Дзяк Г.В., 2001; Бобров В.А., 2001; Сидоренко Б.А., 1995, 2003].
Традиційно провідна роль у розвитку цього захворювання належала зниженню скорочувальної здатності міокарда. Незважаючи на більш ніж півстолітнє вивчення діастолічної функції ЛШ, її значення і роль у формуванні синдрому ХСН стали визначатися лише протягом останніх двох десятиліть [Агеев Ф.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ДІАСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЇХ ЛІКУВАННЯ МЕТОПРОЛОЛОМ, ЕНАЛАПРИЛОМ І СПІРОНОЛАКТОНОМ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок