Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ТВОРЧОСТІ ЖАКА МАРІТЕНА

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ТВОРЧОСТІ ЖАКА МАРІТЕНА

Назва:
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ТВОРЧОСТІ ЖАКА МАРІТЕНА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,62 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
МАЛІНОВСЬКА ОКСАНА СТЕПАНІВНА
УДК 141.30 (091) (44) ”19” (092) Марітен
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
У ТВОРЧОСТІ ЖАКА МАРІТЕНА
Спеціальність 09.00.05 – історія філософії
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Львів 2004
Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка.
Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Захара Ігор Степанович, Львівський національний університет імені Івана Франка
Офіційні опоненти:
Провідна установа: | доктор філософських наук, Братасюк Марія Григорівна, Тернопільська академія народного господарства, професор кафедри історії держави і права;
кандидат філософських наук, Наконечний Роман Андрійович, Львівський державний аграрний університет, доцент, завідувач кафедри філософії та політології.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. |
Захист відбудеться 28 грудня 2004 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1), ауд. 301.
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79002, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розіслано 25 листопада 2004 року.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради
кандидат філософських наук Сінькевич О.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Великі філософські дебати у ХХ столітті навряд чи можна було б повністю абстраґувати від історичного контексту, в якому вони велися. Дві світові війни, революція 1917 року, нацизм і комунізм, геноцид, Аушвіц і Гіросіма, холодна війна, крах колоніальних імперій, расизм, боротьба пригноблених народів Третього Світу, терор(-изм)… – далеко не повний перелік злочинів і катаклізмів планетарного масштабу, що охарактеризували собою ходу минулого століття. Масовість, холодний розрахунок і раціональна методичність цих дій як актуалізація не просвітленого істиною, спотвореного мислення, що, вже вкотре, усі найпередовіші досягнення доби звертає проти людства.
Здебільшого увідноснивши істину, ХХ століття не дає однозначного розуміння й самого терміна “філософія”. Межі, які мала б покривати собою дана царина, визначаються феноменологом Морісом Мерло-Понті як такі, що – “ніде”, а її центр – “скрізь”. Утім, попри увесь конформізм, закладений у такому формулюванні, суперечка не вичерпується, адже завдання філософа, на думку Етьєна Жільсона, полягає в поясненні досвіду, а той, звісно, має свої межі. Цю граничність людського пізнання й окреслює християнська філософія, в рамках якої точиться полеміка між лібералізмом і католицьким персоналізмом; до останнього примикає томіст Жак Марітен, чиї соціально-філософські погляди і складають предмет даного дисертаційного дослідження.
Актуальність теми визначається адаптацією християнської релігії до існуючих соціальних умов, пристосуванням нових проблем до томізму і томізму – до нових проблем; а відтак – особливістю поступу людства як росту духовності, що досягається через об’єднання знання (науки) і мудрості (християнської істини). Даний процес можливий у світлі незмінно актуального вчення св.Томи Аквінського, здатного примирити усі часткові й другорядні істини, що опинилися у протилежних, часто опозиційних системах, узгоджуючи їх у цілісне бачення дійсності. За Ж.Марітеном, томізм – “найгостинніша” з філософій, “католицька”, тобто “універсальна”, тому й Церква визнає її “своєю” (офіційною доктриною); сам же ж Ж.Марітен інтеґрально йде за філософсько-теологічним вченням Аквіната.
Тож персоналістська концепція інтеґрального гуманізму, окреслюючи засади християнської демократії, є вельми актуальною для становлення громадянського суспільства в Україні. При з’ясуванні історичних реалій цілком імовірним може виявитися той факт, що соціальне вчення Ж.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ У ТВОРЧОСТІ ЖАКА МАРІТЕНА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок