Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ШЛЯХОМ РАННЬОЇ КОРЕКЦІЇ НЕЛІПІДНИХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ШЛЯХОМ РАННЬОЇ КОРЕКЦІЇ НЕЛІПІДНИХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ

Назва:
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ШЛЯХОМ РАННЬОЇ КОРЕКЦІЇ НЕЛІПІДНИХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,62 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАПЛАН ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК: 616.127-005.8-08-039.73-03971-07
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ШЛЯХОМ РАННЬОЇ КОРЕКЦІЇ НЕЛІПІДНИХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ
14.01.11 – кардіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Запоріжжя – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, академік АМН України,
професор Дзяк Георгій Вікторович,
Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної терапії №2.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Сиволап Віктор Денисович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії;
доктор медичних наук, професор Целуйко Віра Йосипівна, Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики.
Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, відділ реанімації та інтенсивної терапії, м.Київ.
Захист відбудеться 16.03. 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 17.600.02 при Запорізькому державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).
Автореферат розісланий 11.02. 2005 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор М.А. Волошин
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Гострі коронарні синдроми (ГКС) є основною причиною смертності і, згідно з даними BOО3, будуть залишатися нею до 2020 року (Lopez A., 1998). На сучасному етапі смертність хворих протягом року після гострого інфаркту міокарда (ГІМ) також залишається досить високою і складає 9,1% (Goldman L., 2001). Смертність від серцево-судинних захворювань в Україні в останні роки стабільно висока і складає 62,5 % в загальній структурі смертності (Коваленко В.М., 2004).
Тому найважливішим компонентом ведення пацієнтів з ГІМ та після нього є вторинна профілактика несприятливих подій (раптова смерть, фатальний і нефатальний повторний інфаркт міокарда, серцева недостатність, постінфарктна стенокардія, епізоди загрозливих життю аритмій) у постінфарктному періоді. Найважливішим компонентом вторинної профілактики ГКС є базисна медикаментозна терапія, яка починається з моменту надходження пацієнта до спеціалізованого стаціонара. Її елементами є прийом аспірину та/або тієнопіридинових антиагрегантів, ?-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, статинів.
Вітчизняними вченими доведений позитивний вплив терапії симвастатином у хворих на ГКС без елевації сегменту ST на частоту та тривалість епізодів ішемії міокарда про добовому моніторуванні ЕКГ (Целуйко В.Й., 2003). Є дані про позитивний вплив комбінованої терапії симвастатином та еналаприла малеатом на систолічну та діастолічну функції лівого шлуночка серця у пацієнтів з гострим Q-інфарктом міокарда (Q-ІМ) (Сиволап В.Д., 2001).
Питання, коли починати терапію статинами, якими саме та у яких дозах ще остаточно не вирішені. Значних переваг при використанні великих доз статинів у пацієнтів з ГКС виявлено не було, зате агресивні режими терапії значно підвищували кількість побічних явищ (De Lemos J. et al., 2004, Cannon C. et al., 2004). Даних про раннє використання статинів у терапевтичних дозах у пацієнтів з ГКС небагато. Практично відсутній аналіз взаємозалежності ліпідних та неліпідних ефектів статинотерапії у пацієнтів з ІХС.
Окрім впливу на вже відомі та вивчені фактори ризику дестабілізації ІХС (дисліпідемія, хронічне запалення, гіперсимпатикотонія та ін.), ведеться пошук нових факторів ризику атеротромбозу та можливостей їх корекції. Одним з таких факторів є гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ), яка сприяє як прогресуванню атеросклеротичного процесу, так і розвитку тромботичних ускладнень у пацієнтів з ІХС (Welch G.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ШЛЯХОМ РАННЬОЇ КОРЕКЦІЇ НЕЛІПІДНИХ ФАКТОРІВ ЗАХВОРЮВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок