Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат на тему: СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)

СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови) / сторінка 10

Назва:
СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,16 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Так, висловлювання з позитивною оцінкою: Je sens bien que tu ne mens pas. (R.Radiguet Le diable au corps, 66), – є еквівалентним результатом уживання заперечення у висловлюванні з негативною оцінкою: Je sens bien que tu mens.
На прикладі ж наступного висловлювання
- Comment Madame trouve-t-elle ce vin?
- Il est trиs bon.
- Il n’est pas mauvais… (R.Queneau Le chiendent, 115)
очевидно, що в результаті вживання заперечення у висловлюванні, що містить негативну оцінку (Іl est mauvaіs), виникає висловлювання з ослабленою позитивною оцінкою: Il n’est pas mauvais < Il est bon. У даному випадку ослаблення позитивної оцінки необхідне для того, щоб показати неоднозначну оцінку об’єкта з боку різних суб’єктів, що є однією з принципових особливостей оцінки в цілому.
Позиція мовця тісно пов’язана з поняттям категоричності оцінки. Очевидно, що сама категоричність оцінки є прагматичною категорією, в основі якої лежать як со-ціальна роль учасників комунікації (більш високий рольовий статус може бути причиною категоричності), так і індивідуальні особливості (наявність апломбу, упевненість у непогрішності власної думки і т.п.). Однією з основних особливостей оцінної модальності є її неприязне ставлення до категоричних, безапеляційних оцінок. Маються спеціальні засоби, спрямовані на те, щоб зменшити категоричність оцінки і зробити її менш безумовною, яка припускає можливість інших думок (О.М.Вольф). Насамперед для цього служать аксіологічні предикати груп croire, trouver (так звані предикати “думки”). Особливістю вживання цих предикатів із запереченням є можливість переносу заперечення з диктума в модус: Je ne crois pas que vous regretteriez votre choix. (R.Gary La promesse de l’aube, 193) Порівняйте: Je crois que vous ne regretteriez pas votre choix. В обох випадках має місце вживання заперечення у висловлюванні з негативною оцінкою, в обох випадках у результаті виникає висловлювання з позитивною оцінкою, в обох випадках мається пряма вказівка на суб’єктивність оцінки, тому що є в наявності предикат “думки” croire, тобто відбувається зниження категоричності висловлювання. Різниця між цими висловлюваннями полягає в тому, що якщо заперечення в модусі, то висловлювання є менш категоричнимJe ne crois pas que vous regretteriez votre choix. < Je crois que vous ne regretteriez pas votre choix.
Оцінні мовленнєві акти, як і будь-які інші, мають особливі прагматичні характеристики. Види оцінних мовленнєвих актів майже не досліджені, й віднесення того чи іншого висловлювання до класу оцінних чи не оцінних часто буває суперечливим. Структура й семантика оцінних мовленнєвих актів узагалі й негативно-оцінних мовленнєвих актів, зокрема, визначаються прагматичною ситуацією, у якій вони реалізуються (О.М.Вольф).
Відповідно до цілей і завдань даного дослідження було проведено аналіз оцінних мовленнєвих актів, що містять заперечення заперечення. За основу була взята таксономія мовленнєвих актів Г.Г.Почепцова, відповідно до якої розрізняють такі типи й підтипи мовленнєвих актів: констативи, квеситиви, директиви (ін’юнктиви й реквестиви), експресиви, комісиви (менасиви й промісиви), та перформативи. Згідно з цією таксономією, оцінні мовленнєві акти можуть бути віднесені в першу чергу до експресивів. Оцінні мовленнєві акти мають особливу іллокутивну силу, обумовлену емоційним аспектом оцінки. В емоційному стані слухача, що змінюється під впливом мовленнєвої дії, і полягає перлокутивний ефект оцінних мовленнєвих актів.
Експресивні оцінні мовленнєві акти, що містять заперечення заперечення, у більшості випадків мають спільну перлокутивну мету – викликати позитивну реакцію співрозмовника або щодо самого мовця (1), або щодо предмета, події, чи стану речей, яких стосується оцінка (2), або щодо третьої особи, незалежно від того присутня вона чи відсутня у момент розмови (3). Порівняйте:
(1) - Je suis trиs а l’aise matйriellement, je vous assure. Il se lissa la moustache.
- Il me plairait d’ailleurs de partager ma rйussite avec quelqu’un.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок