Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)

СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови) / сторінка 8

Назва:
СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,16 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
У результаті вживання загального фразового й часткового фразового заперечень значення модального дієслова pouvoіr трансформується, в його семантиці спостерігається рух від вираження можливості до вираження повинності, що істотно змінює зміст висловлювання: Agathe ne pouvait pas ne pas l’avoir reзu. > Agathe pouvait l’avoir reзu. = Agathe devait l’avoir reзu.
Таким чином, очевидно, що вживання двох граматично виражених заперечних компонентів у цьому висловлюванні дає посилене, категоричне твердження, що відповідає мовленнєвим стратегіям мовця, передаючи його ставлення до суб’єкта дії, представленого інфінітивом.
2. Лексико-граматичними засобами, при сполученні граматичних показників заперечення із семантично негативними лексичними елементами висловлювання. Аналіз корпусу прикладів свідчить про те, що лексико-граматичні засоби вираження заперечення заперечення вирізняються найбільш високою частотою вживання в мовленні (67% від загальної кількості прикладів).
У результаті сполучення негативних лексичних компонентів із граматичними засобами заперечення відбувається нейтралізація їхнього значення, завдяки чому висловлювання переводиться в область позитивної поляризації зі зміненим пропозиціональним змістом. Наприклад:
Hector Vous n’aimez pas Pвris, Hйlиne. Vous aimez les hommes!
Hйlиne Je ne les dйteste pas... (J.Giraudoux La guerre de Troie n’aura pas lieu, 109-110)
У цьому висловлюванні в результаті вживання граматичного та лексичного заперечень семантичне значення висловлювання набуває відтінку ослабленого твердження: Je ne les dйteste pas. < Je les aime.
Власне кажучи, в цьому висловлюванні ми маємо справу з літотою. У тому випадку, коли складовою частиною літоти є семантично негативний компонент, літота являє собою безперечний приклад заперечення заперечення, в результаті дії якого виникає стверджувальне значення. Зазначимо, що якщо в парі антонімів заперечується семантично позитивний компонент, то виникає еквівалентне стверджувальне значення: je ne veux pas = je refuse; tu n’es pas gentil = tu es mйchant; ce n’est pas beau = c’est laid. Якщо в цій же парі антонімів заперечується семантично негативний компонент, то в цьому випадку стверджувальне значення не еквівалентнe позитивному, тому що виникає ослаблене стверджувальне значення: je ne refuse pas < je veux; tu n’es pas mйchant < tu es gentil; ce n’est pas laid < c’est beau.
Таким чином, інтеграція другого негативного компонента, вираженого як лексично, так і граматично, приводить до зміни семантичного змісту негативного за формою висловлювання і переводить його в область позитивної поляризації.
Подібні ж інтегративні процеси відбуваються при вживанні ірреальних форм кондиціонала (condіtіonnel passй). Ірреальність кондиціонала в даному випадку слід трактувати як імпліцитно виражене заперечення, яке при наявності інтегрованого експліцитно вираженого компонента заперечення нейтралізується, в результаті чого висловлювання переводиться в область стверджувальної предикації. Наприклад:
Le Roi J’avais un petit chat tout roux…Un beau jour…il a dы se dire qu’il devait sortir. Le gros chien des voisins l’a tuй.
Marie (а Marguerite) Tu n’aurais pas dы laisser la porte ouverte; je t’avais avertie. (E. Ionesco Le roi se meurt, p. 76)
З контексту очевидно, що сумна доля рудого кота (трагічна загибель у пащі сусід-ського собаки) вже збулася через залишені відкритими двері (чим, власне, і продиктоване вживання ірреальної форми кондиціонала). У даному випадку граматично виражене заперечення, інтегруючись з ірреальною формою кондиціонала, формує семантично позитивний інтегрований компонент висловлювання: Tu n’aurais pas dы laisser la porte ouverte. = En rйalitй tu l’as ouverte.
Говорячи про аргументативну (прагматичну) спрямованість даного висловлювання, важливо зазначити, що значення “ірреальності” є визначальним у формуванні інтенції мовця, що полягає в здійсненні бажаного психологічного впливу на співрозмовника.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: СЕМАНТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ЗАПЕРЕЧЕННЯМ ЗАПЕРЕЧЕННЯ (на матеріалі сучасної французької мови)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок