Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ЕКОЛОГІЯ ВІРУСІВ РОСЛИН ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”

ЕКОЛОГІЯ ВІРУСІВ РОСЛИН ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА” / сторінка 6

Назва:
ЕКОЛОГІЯ ВІРУСІВ РОСЛИН ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,17 KB
Завантажень:
259
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
2, б). У третьому варіанті рослини вирощували у контейнерах у нормальних земних умовах. У досліді використовували по 50 рослин кожного варіанту. Рослини усіх варіантів вирощували при освітленні 10 Вт/м2. Субстратом слугували нітроцелюлозні трубочки, які попередньо були автоклавовані та продезинфіковані бактерицидною лампою протягом 2–х годин. Поживним середовищем слугувала суміш Кнопа, якою зволожували нітроцелюлозні трубочки з розрахунку 10 мл розчину на один контейнер.
Перед висівом зерна пшениці обробляли 1%–м розчином перманганату калію протягом 20 хв. для знищення патогенної флори. Субстрат рівномірно поливали один раз на добу. Частину рослин інфікували ВСМП у фазі двох листків. Після цього їх витримували в тому ж режимі протягом 30 діб.
Інфіковані вірусом рослини досліджували за загальновідомими методиками, (ІФА, електронна мікроскопія).
Статистичні методи обчислення результатів. Після отримання результатів експериментів проводили їх біометричну обробку.
Для вивчення якісних ознак таких, як чутливість рослин–індикаторів до певного розведення інфекційного соку та чутливість вірусів до розведення і температурного фактору, використовували техніку розрахунків однофакторних дисперсійних комплексів для якісних ознак. При такому дисперсійному аналізі проводився розклад загального впливу усіх факторів (організованих та неорганізованих) на компоненти, які відповідали конкретним впливам, що діяли у комплексі, який вивчався. Результати подібного аналізу демонстрували достовірну, чи недостовірну дію того чи іншого фактору за критерієм Фішера. При аналізі результатів, які було отримано за допомогою методу індукції флуоресценції хлорофілу та імуноферментного аналізу, використовували метод визначення достовірності різниці середніх при невеликих вибірках. Оцінку різниці проводили за критерієм Фішера та Стьюдента. Достовірність різниці визначали використовуючи три пороги достовірності 0,999; 0,99; 0,95. Враховуючи те, що дати (значення ознаки у кожного об’єкта в групі) мають розбіжності, ми визначали середнє арифметичне ознаки для певної групи, а також середнє квадратичне відхилення, яке відображає ступінь різноманітності особин у групі за ознакою, що вивчається та похибку середньої арифметичної після чого визначали довірчі межі при трьох критеріях надійності. При серійних дослідах з n серій (кожна серія складалася з рівної кількості повторів) визначали середню із середніх, а також її похибку.
При біометричному аналізі такого відносного показника як дослід/контроль для кожного параметру індукованої флуоресценції визначали частку середніх, а також її похибку. Для визначення довжини вірусних часток використовували формулу визначення моди (Плохинский Н.А., 1970).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати аналізів проб ґрунту, відібраних у біотопах заповідника “Асканія–Нова” на наявність в них вірусних антигенів. Із 193 проб ґрунту, відібраного на різних ділянках заповідника протягом 3–х років, лише в 17–ти пробах виявлено вірусні антигени. Визначити їх вдалося лише в пробах, які були взяті на території Чапельського поду, дендропарку та зон заповідного степу, що безпосередньо прилягали до агроценозів.
Картина поширення вірусних антигенів в ґрунтах заповідника в наступні (1998 та 1999) роки доповнювалася. Аналіз проб показав наявність в них антигенів до вірусів Poty–групи, чого не було зареєстровано в 1997 році. Аналіз ґрунтів Чапельського поду та дендропарку збільшив перелік знайдених вірусних антигенів в ґрунтах заповідника “Асканія–Нова”.
Отримані нами результати підтверджують те, що частота зустрічання вірусних антигенів та їх типоспецифічне різноманіття більші в ґрунтах таких ділянок заповідника “Асканія–Нова”, як Дендропарк та Чапельський под, а також їх екотонних ділянок (межі з іншими біоценозами).
Результати аналізу проб фекалій. Протягом 3–х років нами було зібрано 57 зразків фекалій травоїдних тварин з різних ділянок заповідника “Асканія–Нова”.
У 21% зібраних нами проб фекалій було зареєстровано контамінацію вірусними антигенами різних таксономічних груп.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ЕКОЛОГІЯ ВІРУСІВ РОСЛИН ЗАПОВІДНИКА “АСКАНІЯ-НОВА”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок