Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: Функціональна взаємодія кінази S6 рибосомного білка S6K1 та протеїнкінази 2

Функціональна взаємодія кінази S6 рибосомного білка S6K1 та протеїнкінази 2 / сторінка 9

Назва:
Функціональна взаємодія кінази S6 рибосомного білка S6K1 та протеїнкінази 2
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,45 KB
Завантажень:
169
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
З’ясували, що взаємодія між CRM1 та S6K1 індукується після 24 годин інкубації без сироватки клітин лінії NIH3T3 та після 12 годин у клітинах лінії НЕК293. Більше того, ефективність утворення комплексу між цими білками різко знижувалася при стимуляції клітин сироваткою упродовж 1 години. Ці дані підтверджують результати аналізу субклітинної локалізації S6K1 дикої форми та мутантів методом конфокальної мікроскопії, коли спостерігали, в основному, цитоплазматичну локалізацію S6K1, імовірно за рахунок активного експорту S6K1 до цитоплазми за умов відсутності ростових факторів у середовищі. Натомість, ядерна локалізація S6K1 суттєво зростала в разі стимуляції клітин сироваткою.
Вплив інгібітора СК2 - ТВВ на субклітинну локалізацію S6K1 та S6K1 S17Е. З огляду на те, що згідно представлених вище даних, СК2 здатна фосфорилювати S6K1 за Ser 17, було досліджено роль СК2 в регуляції субклітинної локалізації S6K1. Для цього використовували специфічний інгібітор СК2 – ТВВ. Клітини, в яких було тимчасово надекспресовано S6K1 дикого типу та S6K1S17Е, інкубували в присутності інгібітора впродовж 3, 6 та 9 годин та аналізували субклітинну локалізацію S6K1 за допомогою конфокальної мікроскопії. Додавання клітинам ТВВ, подібно до дії LMB, призводило до накопичення S6K1 дикого типу в ядрі, найбільш імовірно завдяки пригніченню ядерного експорту. Протягом 9 годин частка клітин, в яких S6K1 локалізується в ядрі, збільшувалася в два рази порівняно з контролем (в середовище додавали розчинник інгібітора – ДМСО).
Як було показано в попередніх експериментах, СК2 фосфорилює in vitro S6K1 не лише за Ser 17. Для підтвердження участі фосфорилювання саме Ser 17 СК2 у регуляції експорту S6K1 з ядра, було перевірено залежність субклітинної локалізації надекспресованого мутанта S6K1S17Е від дії ТВВ. Виявили, що субклітинна локалізація S6K1S17Е не чутлива до дії ТВВ, і це вказує на те, що Ser 17 – єдиний сайт для СК2 у складі S6K1, фосфорилювання якого причетне до регуляції субклітинної локалізації S6K1. Із застосуванням методу субклітинного фракціонування клітин, оброблених ТВВ, отримано додаткові свідчення того, що субклітинна локалізація ендогенної S6K1 залежна від СК2 (рис.8). Було показано достовірне накопичення S6K1 в ядрі клітин внаслідок дії ТВВ, яке корелювало із підвищенням концентрації інгібітора в середовищі, а також залежало від часу інкубації клітин з інгібітором.
Модель регуляції субклітинної локалізації S6K1. Як узагальнення результатів описаних вище пропонується модель регуляції ядерно-цитоплазматичного crm1-залежного транспорту S6K1 за участі ростових факторів. Наведена на рис.9 модель передбачає активний, індукований ростовими факторами імпорт S6K1 до ядра, однак характер імпульсів, що активують цей процес ще нез’ясований. Можна передбачити, що в ролі таких імпульсів можуть бути посттрансляційні, мітогенозалежні модифікації S6K1. З іншого боку, експорт S6K1 із ядра є CRM1-залежним та активується фосфорилюванням СК2 Ser 17 у складі S6K1.
Згідно із отриманими результатами, можна передбачити, що експорт S6K1 з ядра буде постійним як за умов інкубації клітин у середовищі без ростових факторів, так і при їхній стимуляції сироваткою, однак імпорт S6K1 до ядра відбувається винятково при стимуляції клітин ростовими факторами.
Висновки
У дисертаційній роботі методом двогібридної системи дріжджів ідентифіковано S6K1-зв’язувальний білок – регуляторну субодиницю СК2. Встановлено, що СК2 залучена до регуляції субклітинної локалізації S6K1 шляхом фосфорилювання Ser 17.
1. Розроблено високоефективной метод трансформації дріжджових клітин з їхнім вирощуванням у напіврідкому середовищі.
2. Методом двогібридної системи дріжджів шляхом аналізу кДНК бібліотеки клітин лінії HeLa, з використанням мутантної форми S6K1 Т412D як “байту”, ідентифіковано 8 нових S6K1-зв’язувальних білків.
3. Доведено існування комплексу S6K1-CK2 in vitro. Встановлено, що S6K1 здатна утворювати комплекс in vivo не лише з регуляторною субодиницею СК2, а і з каталітичними - СК2 та .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: Функціональна взаємодія кінази S6 рибосомного білка S6K1 та протеїнкінази 2

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок