Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: Мовне вираження концепту “час” у поезії Т.Г. Шевченка

Мовне вираження концепту “час” у поезії Т.Г. Шевченка / сторінка 4

Назва:
Мовне вираження концепту “час” у поезії Т.Г. Шевченка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,33 KB
Завантажень:
15
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Робота містить 7 рисунків.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, формулюється мета і конкретні завдання, визначається теоретична та практична цінність роботи, її наукова новизна, об’єкт, предмет і матеріал вивчення, описуються дослідницькі методи, окреслюються положення, що виносяться на захист.
У першому розділі – “Теоретичні засади концептуального аналізу” – проведено теоретичний аналіз проблеми, розроблено теоретико-методологічну базу дослідження, узагальнено підходи та набутки в описі концепту, концептуальної та мовної картин світу як провідних понять когнітивної лінгвістики та лінгвокульторології, розглянуто загальнонаукові міждисциплінарні дослідження про феномен “час”, з’ясовано змістову структуру концепту й концепту “час” зокрема.
Становлення й розвиток сучасних підходів до мови уможливлює розуміння її як джерела даних про концептуальні чи когнітивні структури свідомості; при цьому в ній відображається своєрідність національного характеру, яка зумовлює структуру мовних моделей концептуалізації світу.
Концептуальна картина світу – це система понять про сукупність реалій довкілля, водночас і система смислів, що втілюються в ці реалії через слово. Мовна картина світу – це система взаємопов’язаних мовних одиниць, що відображає об’єктивний стан речей та внутрішнього світу людини. Говорячи про загальнолюдську концептуалізацію реальності та про специфічні для тієї чи іншої культури аспекти концептуалізації світу, дослідники здебільшого в полі зору мають мовні одиниці, що виражають традиційні чи ідіостильові концептуальні зв’язки національної картини світу, об’єктивної чи суб’єктивно змодельованої, фраґментарної чи цілісної, в її авторському вираженні чи загальномовному.
Поняття “концепт “час” розуміємо як ціннісно-смислову систему, яка відображає еволюцію цього феномена й вербалізується у вигляді “поняттєвого поля” в національній та індивідуальній свідомості. У художньому творі поруч із національною специфікою концепту розкривається й індивідуально-авторське розуміння сутності явища “час”.
Застосування комплексної методики, що отримала назву концептуального аналізу, у вивченні концепту є цілком закономірним, адже багатоаспектний опис мовних репрезентацій останнього надає можливість найбільш повно уявити його зміст та структуру.
Під змістовою структурою концепту найчастіше розуміють спроектовану на окремо взятий фраґмент дійсності множину елементарних факторних смислів, що існують у свідомості тієї чи іншої соціокультурної спільноти у формі сконденсованого етимона – “смислу-цінності”. Звідси змістова структура концепту є її ціннісно-смисловою структурою. Цінність і смисл виявляють себе лише через посередництво мовної особистості, у свідомості якої відображаються зовнішній та внутрішній світи. Визначаючи змістове наповнення та структуру концепту “час”, ми враховували той факт, що представники різних мовних колективів оперують понятійними категоріями, які в більшості випадків виявляються спільними. У той же час у кожній національній культурі існують власні, відмінні від інших культур, стереотипи мислення та мовної поведінки. У структурі досліджуваного нами концепту ми виділили родові конституенти – “циклічний час” і “лінійнійний час”, які несуть у собі відображення інформації про специфіку етнічного часосприйняття. Історично циклічність в усвідомленні часу співвідноситься з міфологічним світосприйняттям, невичленованістю людини з природи та пов’язаним із цим підпорядкуванням її свідомості змінам сезонного циклу. Усі модуси часу – минуле, теперішнє й майбутнє – перебувають в одній площині, в певній мірі одночасні. Циклічність експлікується переважно за допомогою мовних індексів, які маркують гіпоконцепти “сонячно-місячний цикл” та “календарний цикл”, що характеризуються повторюваністю та регулярністю дії. Лінійність відображає векторне, односпрямоване, незворотне сприйняття часу, яке знаходить своє втілення в мові за допомогою цілої низки граматичних і лексичних засобів, які експлікують гіпоконцепти “лінійне теперішнє”, “лінійне минуле”, “лінійне майбутнє”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: Мовне вираження концепту “час” у поезії Т.Г. Шевченка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок