Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> УЧАСТЬ ІНТЕРНЕЙРОНІВ ГІПОКАМПУ В ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗІ ФЛС1-/--МУТАНТНИХ МИШЕЙ

УЧАСТЬ ІНТЕРНЕЙРОНІВ ГІПОКАМПУ В ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗІ ФЛС1-/--МУТАНТНИХ МИШЕЙ

Назва:
УЧАСТЬ ІНТЕРНЕЙРОНІВ ГІПОКАМПУ В ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗІ ФЛС1-/--МУТАНТНИХ МИШЕЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,45 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
СКРИПНИК НАТАЛІЯ ВЯЧЕСЛАВІВНА
УДК 612.82/83;591.4:591.481;611.018;591.8;577.25
УЧАСТЬ ІНТЕРНЕЙРОНІВ ГІПОКАМПУ В ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗІ
ФЛС1-/--МУТАНТНИХ МИШЕЙ
03.00.11 – цитологія, гістологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ Микола Едуардович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,
старший науковий співробітник
КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна Юріївна,
Інститут геронтології АМН України,
завідувач лабораторії морфології і цитології
доктор медичних наук
ГРАБОВИЙ Олександр Миколайович,
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
доцент кафедри гістології, цитології та ембріології
Провідна установа: Національний аграрний університет
Кабінету Міністрів України, м.Київ
Захист дисертації відбудеться “14” жовтня 2002 р. о 12.00 год. на засіданні
спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, проспект
академіка Глушкова, 2, біологічний факультет Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, ауд.215.
Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул.Володимирська, 64, біологічний факультет,
Спецрада Д 26.001.38.
 
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:
01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий “5”вересня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Т.Л. Давидовська.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Скронева епілепсія є найбільш поширеною формою епілепсії людини, етіологія якої, не дивлячись на роки досліджень, залишається не до кінця зрозумілою. Головною нейрофізіологічною особливістю її розвитку, як прийнято вважати, є феномен виникнення епілептичного вогнища у структурах скроневої долі головного мозку (в тому числі в гіпокампо-мигдалевидному комплексі), що асоціюється із складними (фокальними) припадками, здатними спричинювати виникнення вторинних генералізованих припадків та рухливих конвульсій (French et al., 1993; Glaser, 1993; Spenser et al., 1994; Mathern et al., 1995), які не тільки повторюються, але й стають більш частими (Hopkins et al., 1995), не піддаючись терапевтичному впливові антиконвульсантів. І в цих випадках хірургічна резекція гіпокампу та щільно пов’язаних з ним лімбічних структур, таких як мигдалина та енторінальний кортекс, стає єдиним можливим засобом впливу на хронічну невиліковну епілепсію (Spenser et al., 1994; Engel et al., 1993; Noachtar et al., 1996). Це призводить до того, що приблизно дві третини хворих на скроневу епілепсію втрачаюь один, а в деяких випадках і обидва, гіпокампа (Meldrum et al., 1992), структури, що крім всього іншого, вважається ключовою в процесі формування пам’яті.
За результатами численних досліджень ключова роль в процесі генерації епілептичної активності при скроневій епілепсії у людини відводиться гіпокампу, в якому, за даними аутопсійних аналізів, виявляється суттєвий рівень дегенерації в нейронних популяціях з втратою пірамідних нейронів зон СА1, СА3 та інтернейронів шару поліморфних клітин зубчатої звивини. Це, як вважають деякі автори, передує виникненню епілептичних судом, і, в більшості випадків, сприяє як їх генеруванню, так і поширенню (Sloviter, 1994), що супроводжується аномальною реорганізацією аксонної мережі гранулярних клітин зубчатої звивини (De Lanerolle et al., 1989; Sutula et al., 1989; Houser et al., 1990). Але реальна послідовність патологічних змін, клітинний механізм їх виникнення та поширення, їх причнно-наслідкові з’язки залишаються незрозумілими.
Етичні та експериментальні обмеження у вивченні скроневої епілепсії у людини роблять необхідним залучення до дослідницької практики техніки моделювання епілептичного стану на тваринах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: УЧАСТЬ ІНТЕРНЕЙРОНІВ ГІПОКАМПУ В ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗІ ФЛС1-/--МУТАНТНИХ МИШЕЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок