Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ОСОБЛИВОСТІ перебігу та ЛІКУВАННЯ ПЕРСИСТУЮЧої БРОНХІАЛЬНої АСТМи у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі

ОСОБЛИВОСТІ перебігу та ЛІКУВАННЯ ПЕРСИСТУЮЧої БРОНХІАЛЬНої АСТМи у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі / сторінка 4

Назва:
ОСОБЛИВОСТІ перебігу та ЛІКУВАННЯ ПЕРСИСТУЮЧої БРОНХІАЛЬНої АСТМи у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,11 KB
Завантажень:
163
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Персистуючу БА з легким перебігом діагностовано у 11 осіб, середньої важкості - у 93, важким - у 12. Тривалість захворювання в середньому складала 21,68,6 роки. ХХ було діагностовано у 114 хворих. Наявність больового синдрому було констатовано у 92 пацієнтів, диспепсичного - у 101, передменструального напруження - у 58 хворих, алергічного - у 95, вегетативної дисфункції - у 78, невротичного - у 79, правобічного реактивного - у 37. У 33 (32,6%) пацієнтів при бактеріальному дослідженні жовчі було виділено різноманітну бактеріальну флору. У 8 (7,9%) хворих виявлено холелітіаз. Дискінезія ЖМ за гіпертонічно-гіперкінетичним типом було діагностовано у 17 пацієнтів, гіпотонічно-нормокінетичним – у 17, гіпотонічно-гіпокінетичним – у 79. Рідко рецидивуючий перебіг спостерігався у 35 (34,7%) пацієнтів, часто рецидивуючий – у 21 (20,8%), монотонний – у 23 (22,8%), маскоподібний – у 22 (21,8%). На момент обстеження у 75 (74,3%) хворих захворювання було у фазі загострення, у 8 (7,9%) – фазі затухаючого загострення, і у 6 (5,9%) спостерігалась нестійка ремісія ХХ.
Хворих було розділено на групи. Першу (І) групу склали 89 хворих, у яких було діагностовано БА, що перебігала на тлі ХХ. Хворих І групи було розділено на дві підгрупи, залежно від проведеного лікування: І-а (33 особи), яким проводилась лише базисна терапія БА; І-б (56 осіб), яким на фоні базисної терапії БА призначалось диференційоване лікування, залежно від клінічних форм БА і ХХ, та призначались ербісол і нейротропні препарати. У другу (ІІ) групу (група порівняння) увійшли 27 хворих на ізольовану БА. Третю (ІІІ) групу (група порівняння) склали 25 хворих з ізольованим ХХ. При призначенні базисної терапії враховувались рекомендації про ступеневий підхід до лікування БА. Лікування ХХ у хворих на БА І-б підгрупи проводилось з огляду на особливість його перебігу, дані клінічних і лабораторно-інструментальних методів. Призначались препарати, які нормалізують моторно-евакуаторну функцію біліарного тракту, відновлюють порушені процеси травлення, препарати протизапальної дії, дієтотерапія. Антимікробну терапію призначали за наявності вираженого запального процесу та виділенні мікрофлори із жовчі та харкотиння. При наявності розладів надсегментарного та сегментарного відділів ВНС, враховуючи їх характер, хворим призначались препарати вегето- та нейротропної дії через декілька днів після стабілізацію стану хворого. При переважанні у спектрі нервових розладів тривожного компоненту, призначався феназепам, при переважанні депресивного компоненту призначався антидепресант – амітриптилін мінімальних дозах, на ніч.
Діагноз БА верифікувався на підставі наказу МОЗ України від 30.12.99 за № 311 “Інструкція по діагностиці, клінічній класифікації і лікуванню бронхіальної астми”. Для виявлення характеру запального процесу в бронхіальному дереві проводилось клінічне та мікробіологічне дослідження харкотиння. Визначення змін в бронхолегеневій системі проводилось за допомогою рентгенографії органів грудної клітини. Наявність та ступінь сенсибілізації організму хворих до тих чи інших алергенів, при відсутності протипоказань, вивчалась за допомогою алергологічних шкірних проб, при їх наявності - проб з алергенами in vitro. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) на спірографі “Метатест-1” та Fukuda denshi Spirosifi 3000 memori card (Японія) і включало в себе наступні показники: VC (життєва ємність легень), FVC (форсована життєва ємність легень), FEV1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду), FEV1/VC (індекс Тиффно), MVV (максимальна вентиляція легень), REF (пікова об’ємна швидкість видиху). Зворотність бронхіальної обструкції діагностувалась за допомогою проби з беротеком (A.L.Ries, 1982). Проба вважалась позитивною, коли фіксувалось збільшення бронхіальної прохідності у відповідь на введення речовини на 15% і більше за показниками REF). Верифікацію ХХ проведено за допомогою фізикального, лабораторного, інструментального дослідження. Проводили біохімічне дослідження крові, багатофракційне дуоденальне зондування з мікроскопічним, біохімічним і бактеріологічним дослідженням жовчі, статичну та динамічну ехоскопію ЖМ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ОСОБЛИВОСТІ перебігу та ЛІКУВАННЯ ПЕРСИСТУЮЧої БРОНХІАЛЬНої АСТМи у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок