Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

Назва:
удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,53 KB
Завантажень:
299
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
БУТІНА Людмила Іванівна
УДК 618.5-089.888-61-002.3-084
удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після
кесарева розтину
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Золотухін Микола Семенович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН та АМН України Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Бого-мольця МОЗ України (м.Київ), професор кафедри акушерства та гінекології № 1.
доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології.
Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології
Захист відбудеться “24” вересня 2002 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю "Педіатрія", "Акушерство та гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).
Автореферат розісланий “ 04 ” липня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальність проблеми гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) після кесарева розтину (КР) пов’язана зі значною їх розповсюдженістю, що зумовлено, перш за все, підвищенням частоти оперативного розродження, яка в останні 5 років стабілізувалася на рівні 20-30% [Буянова С.І. із співавт., 1997]. В Росії у останні 10 років частота КР зросла у 3 рази, а в Україні за останні 30 років вона зросла в 10 разів. Такий зріст частоти КР пов’язаний з необхідністю знизити перинатальну смертність і травматизм [Шадлун Д.Т., 1999]. На думку деяких авторів, КР повинен прийти на зміну тривалим травматичним пологам, а також сприяти зменшенню частоти таких операцій, як акушерські щипці та екстракція плода за тазовий кінець. Гнійно-септичні ускладнення після КР зустрічаються у 8-10 разів частіше, ніж після самостійних пологів і частота їх становить від 13,3% до 54,3%, а у жінок з високим інфекційним ризиком вона досягає 80,4% [Краснопольский В.И., 1997].
В структурі материнської смертності ГСУ складають 11,4-45,7% [Леуш С.С., 1995] і займають 3-4 місце [Венцківський Б.М., 1996]. Висока частота пов’язана, зокрема, з відсутністю єдиного погляду стосовно напрямку профілактичних заходів. Частина авторів вважає провідною ланкою вплив на інфекційну агресію за допомогою антибіотиків [Артамонов В.С., 1999], інші віддають перевагу методам, які стимулюють імунний стан організму до та після КР [Сергієнко С.М., 1997] чи усувають умови розвитку ГСУ [Іванюта С.О., 2001].
Розвиток та перебіг ГСУ після КР визначається як характером інфекційної агресії, так і реакцією організму на неї, тому великий науковий та практичний інтерес має обгрунтування, розробка та впровадження ефективного комплексного методу профілактики та лікування ГСУ після КР, який би впливав одночасно на обидві ці ланки патогенезу ГСУ.
Використання під час операції КР, після перетискання пуповини, внутрішньовенного крапельного введення антибіотиків із наступним призначенням їх внутрішньом’язово упродовж 3-х днів післяопераційного періоду (ПОП), не завжди ефективно, тому що надзвичайно складно досягти оптимальних концентрацій антибіотиків у вогнищі інфікування – матці через різке зниження перфузії її кров’ю у ПОП, наявності тут фізіологічного набряку і тромбозу, лейкоцитарної інфільтрації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: удосконалення комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок