Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”

Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку” / сторінка 5

Назва:
Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,12 KB
Завантажень:
281
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Цей варіант міфологеми храму відсилає до старообрядництва, про що свідчать опис богослужінь і образ Спиридона, який відповідає традиційним уявленням про сектанта з народу. Пріоритет у млині-храмі не сакрального змісту, а форми богослужіння робить його лише формальним храмом, не наділеним благодаттю. Символічна його загибель: від вогню ікони Неопалимої Купини.
Під “Духовним Сакральним Топосом” розуміється сакральне місце, не співвіднесене з географічним простором. Цей образ ментальний та ірреальний і, як показано дисертантом, структурно розгалужений. У романі “Сахарный немец” духовний сакральний топос втілений через образ Розголубої країни, який відсилає до народних утопій. Як у випадку з Кітежем, із Розголубої країни немає вороття, оскільки ніхто не хоче її залишити. Але і потрапити туди важко, а в інтерпретації С.Кличкова – неможливо.
У романі “Чертухинский балакирь” автор зображує тріаду образів, об’єднаних міфологемою заповідної землі. Продовженням лінії Розголубої країни виступає образ райського блакитного саду із золотою огорожею. Сад дуже естетичний, він – мрія богошукача Спиридона, архетипне зображення раю небесного. Але, як показано у роботі, образ саду є соціально маркованим, і головним богошукачам, селянам, туди не дістатися. Остаточно його сакральність нівелюється відродженням плотського гріха, від якого все життя тікав Спиридон. Символом саду і його господаркою виступає не Богородиця, а “<...> прекрасная наша праматерь, благодатная Ева, во всей сияющей своей наготе, еле прикрывши только стыд отнесенной легким ветром косой” Клычков С. А. Собрание сочинений: В 2 т. Т. : Чертухинский балакирь, Князь мира: Романы. Серый барин: Страницы из романа. Статьи / Составление, подготовка текста, комментарии М. Нике, Н. М. Солнцевой, С. И. Субботина. – М.: Эллис Лак, 2000. – с. 4., яка спокушає Спиридона. Нівелюючи святість саду, С.Кличков десакралізує ще один топос, традиційно наділений міфологічними сакральними характеристиками, особливо серед новоселянських письменників, і цим самим відстоює власну позицію.
Наступний варіант духовного сакрального топосу, який розглянуто в дисертації, має локальну обмеженість та співвідноситься з лісовим і водним локусами – це Загребельне царство. Загребельне царство можна побачити під водою (чергова паралель з міфом про Кітеж), а двері до нього розташовані біля млина, під греблею.
У роботі дається характеристика ще одного наскрізного образу – Сорочого царства. Зазначено, що цей образ вперше з’являється в романі “Чертухинский балакирь” і далі розвивається у романі “Князь мира”. У романі “Чертухинский балакирь” Сороче царство – те місце, куди можуть потрапити люди, які не пройшли соціального відбору в райський сад. Підкреслюється, що в царстві Сорочому будуть втілені соціально-утопічні мрії селян. У романі “Князь мира” Сороче царство виявляється просто країною, у якій можна безбідно жити, але про духовний спокій вже не йдеться. Остаточна нівеляція цього образу відбувається у фіналі роману “Князь мира”. У Сорочому царстві подорожньому дарують Нерозмінний карбованець, який несе з собою фізичну або духовну загибель. Хоча фінал останнього роману трилогії “Серый барин” припускає повернення образові Сорочого царства його первісних сакральних характеристик, для персонажів романів місце порятунку недосяжним.
Сакральний духовний топос і весь комплекс образів, що його складають, є відображенням найпотаємніших сподівань і мрій персонажів романів С.Кличкова. Можна говорити про нівеляцію автором традиційних, усталених у російській літературі сакральних топосів (далека заповідна земля, райський сад, Єрусалим та ін.). У зображуваній С.Кличковим картині світу потрапити в сакральне місце можна тільки у маячінні, уві сні чи напів’яві, і лише остання путь, завершувана довічним сном, смертю, дозволить залишитися там навіки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок