Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”

Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку” / сторінка 6

Назва:
Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,12 KB
Завантажень:
281
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

У підрозділі “Міфологема книги у романістиці С. Кличкова” створено типологію варіацій міфологеми сакральної книги. Встановлено, що ця міфологема піддається двом антиномічним інтерпретаціям: традиційно шановані святі писання та створені самим письменником міфологічні варіанти сакральної книги.
Доведено, що священні книги, які стали частиною російської духовної традиції, у романістиці С.Кличкова набувають рис “хибної” святості. Істинна сакральна книга (опозиційний варіант Біблії) у романі “Сахарный немец” зображується за допомогою двох образів – “Ягідний Буквар” і “Златі Вуста”. У наступних романах ці образи зливаються в один – книгу “Златі Вуста”, наділену широким спектром міфологічних потенцій.
У дисертації виокремлюються певні групи образів, пов’язаних усталеними варіаціями змісту. “Книга Природна, єдина з навколишнім світом” – одна з подібних модифікацій. Досліджено, що локальним вмістищем сакральної книги виступає природне середовище, а не людське. Описання книги вказує на те, що творцем у даному разі виступила не людина. Самі письмена виявляються живими. При цьому світ є тією ж сакральною книгою, яку треба навчитися читати.
У дисертації схарактеризовано й таку модифікацію міфологеми книги, як “Книга Пророча, шлях до порятунку” – вона містить у собі потаємні знання і приховану мудрість та асоціюється із сакральним топосом. С.Кличков співвідносить книгу зі старообрядництвом, протиставляючи офіційному православ'ю. Таким чином, сакральна книга відмежовується від традиційної церковної культури.
Вичленовування модифікації “Книга Потаємна, втрачена людиною” зумовлено тим, що в інтерпретації письменника книга, яка вказує шлях до порятунку, виявляється недосяжною. Жоден із тих, хто спромігся володіти нею та навіть почав читати, так і не дочитав до кінця, отже – не дізнався про порятунок душі. Зроблено висновок, що ця модифікація має традиційну міфологічну структуру втраченого раю.
Наголошено, що особливе місце у типологічній структурі міфологеми книги посідає створена Кличковим “Книга Хибна, що характеризується амбівалентністю міфологічних потенцій”. Для розшифрування сакральної книги слід знати її міфологічний код. Алегорично письменник формулює цю позицію, спираючись на давню книжкову традицію та вдаючись до метафори “титла”: розкрити знак, розшифрувати титло і побачити, що приховано за ним, людина не спроможна. Самий зміст сакральної книги теж виявляється амбівалентним, оскільки він варіюється в залежності від прочитання. Сакральна книга “Златі Вуста” може виявитися джерелом гріховного знання – якщо читати її з непросвітленим розумом і нечистою душею.
Таким чином, письменник полемізує із традиційним уявленням “срібного віку” про книгу як незаперечну сакральну цінність (подібні тенденції фіксують О.Панченко, І.Смирнов, Л.Кисельова та інші дослідники).
У підрозділі “Опозиція та синтез плоті та духу в міфологічній інфраструктурі романістики С.Кличкова” досліджується міфологічна антиномія духу і плоті в контексті художньо-філософських тенденцій “срібного віку”.
Відзначається провідна роль сектантської теми в творчості Кличкова, яка органічно пов’язана із духовними пошуками доби. Народне сектантство за “срібного віку” увійшло в культуру і літературу інтелігентського середовища. Розв’язання проблеми синтезу плоті та духу шукали в російському сектантстві, особливо – у містичних сектах. Найбільшу популярність мала секта хлистів, якою цікавилися Д.Мережковський, О.Блок, Андрєй Бєлий, З.Гіппіус та інші.
У першому ж романі С.Кличкова “Сахарный немец” бере початок тема народного сектантства. Подружжя Прохор і Пелагея були членами секти “Ангельська Рать”. Вони прагнули вилікувати в такий спосіб гріховну плоть, але цей шлях призвів не до зцілення, а до загибелі. Герой роману “Чертухинский балакирь” мірошник Спиридон – інший тип народного сектанта. Він сам створює свій храм і своє теологічне вчення. Визначальна риса образу Спиридона – “непомірність” плоті.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Романістика С. Кличкова в контексті неоміфологічних пошуків літератури “срібного віку”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок