Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: ІМУНОЛОГІЧНО-МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ У ДІТЕЙ ТА НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

ІМУНОЛОГІЧНО-МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ У ДІТЕЙ ТА НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ / сторінка 7

Назва:
ІМУНОЛОГІЧНО-МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ У ДІТЕЙ ТА НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,21 KB
Завантажень:
318
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
При ПФМ добові показники ПШ при поступленні складали (224,19±15,32) л/хв. КДБХ становила ?30% у дітей обох груп. При розрахунку СДБХ у більшості дітей була <60%: діти знаходились в “червоній зоні тривоги”, що вимагає надання невідкладної допомоги (відповідно до 3 зон “криза-плану”).
За даними ЕКГ у більшості обстежених дітей (у 80,36%) було виявлено гіпертензію в малому колі кровообігу першого ступеня (35,66±1,67 мм.рт.ст.), порушення реполяризації та ознаки гіпоксії міокарду.
В результаті проведених досліджень виявлено підвищення активності карбоангідрази у дітей обох груп до (2,31±0,16) од. Кребса, р<0,02. Гіпоксія, порушення метаболізму з розвитком ацидозу визначають зниження активності каталази до (5,94±1,06) мг Н2О2/ 1 мл крові, р<0,05, церулоплазміну до (34,62±1,73) у.о., р<0,05. Паралельно виявлені порушення насиченості залізом трансферину (як прооксиданта): підвищення до (0,40±0,04) у.о., р<0,05. Загальний рівень перекисних сполук був значно підвищений у дітей обох груп на час поступлення: до ((37,77±1,99)102) імп./с, р<0,001. Відповідно вищою була кількість гідроперекисів. Звертають на увагу глибші порушення метаболізму у дітей другої клінічної групи – (72,41±3,40) у.о. (в 2,1 рази), ніж у дітей першої групи – (62,88±3,02) у.о. (в 1,8 рази), р<0,05. Протилежно цьому антиоксидантний захист був недостатній – ((26,11±1,38)102) імп./с, р<0,001. Вищеописані зміни характеризують перевагу оксидантних процесів в організмі і недостатність його самому компенсувати дані зміни в умовах тривалої і наростаючої гіпоксії.
Вираженість запального процесу в приступному періоді бронхіальної астми підтверджують зміни в системі цитокінів: підвищена концентрація ІL-1? до (113,64±5,57) пг/мл (р<0,001); в системі цитокінів –антагоністів (ІL-4 та ІFN-?) відмічено вагоме збільшення ІL-4 до (20,43±1,42) пг/мл (р<0,001) і зниження рівня ІFN-? до (58,99±2,75) пг/мл (р<0,001).
На підставі виявлених клініко-лабораторних порушень в період загострення бронхіальної астми були запропоновані дві схеми лікування. Діти першої клінічної групи отримували виключно традиційне лікування, у дітей другої клінічної групи поряд з традиційним лікуванням було застосовано синглетно-кисневу терапію.
В результаті проведеного лікування у дітей другої групи суб'єктивне і об'єктивне покращення наступало на 3-4 день від початку лікування (у дітей першої – на 6-7 день). У хворих відмічали покращення самопочуття, зменшились прояви дихальної недостатності: задишка спокою та фізичного навантаження, акроціаноз; покращилась дренажна функція бронхів. Діти були задоволені і добре перенесли процедури без побічних ефектів та погіршення стану. У дітей обстежуваної групи не виникало повторних приступів задухи. Крім цього зменшились прояви загальної інтоксикації. Відбулась перебудова психосоматичного стану: підвищення загального життєвого тонусу, настрою, розширення рухового режиму. У всіх дітей обстежуваної групи покращився апетит. Паралельно змінювалась аускультативна картина: значно зменшилась кількість катаральних симптомів в легенях, і тільки у 8,13 % випадків вони вислуховувались до кінця періоду лікування (в першій клінічній групі у 1/3 дітей).
Показники спірометрії з визначенням петлі “потік-об'єм” суттєво зросли до кінця курсового лікування. У всіх дітей другої групи наступило значне покращення, а у частини дітей (30%) повне відновлення показників ФЗД (проти 10% випадків в контрольній групі). Найбільше, в порівнянні з традиційним лікуванням, зросли і досягнули нормальних величин показники прохідності дрібних бронхів (СОШ25-75 з (61,74±4,49)% до (79,96±3,52)%, р<0,001; МОШ75 з (49,24±3,62)% до (85,90±4,18)%, р<0,001). Це стало основою зменшення генералізованої обструкції (ФЖЄЛ з (55,23±5,47)% до (74,57±4,16)%, р<0,01; ОФВ1 з (53,64±4,36)% до (72,30±3,48)%, р<0,001; МОШ25 з (56,83±5,12)% до (80,75±4,02)%, р<0,001; МОШ50 з (60,74±3,72)% до (84,23±3,21)%, р<0,001; ПШ з (57,31±2,76)% до (82,51±3,23)%, р<0,001).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ІМУНОЛОГІЧНО-МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ БРОНХІАЛЬНІЙ АСТМІ У ДІТЕЙ ТА НЕМЕДИКАМЕНТОЗНІ МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок