Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> КОНЦЕПЦІЯ МОВИ В ОНТОЛОГІЇ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА (ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

КОНЦЕПЦІЯ МОВИ В ОНТОЛОГІЇ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА (ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Назва:
КОНЦЕПЦІЯ МОВИ В ОНТОЛОГІЇ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА (ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,48 KB
Завантажень:
83
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВАРШАВСЬКИЙ Олександр Павлович
УДК 1(091): 81
КОНЦЕПЦІЯ МОВИ В ОНТОЛОГІЇ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА
(ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)
Спеціальність 09.00.05 –
історія філософії
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Дніпропетровськ – 2004


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету.
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Панфілов Валерій Олександрович,
Дніпропетровський національний університет
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент
Корх Олександр Миколайович,
Академія митної служби України,
завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
кандидат філософських наук, доцент
Палагута Вадим Іванович,
Національна металургійна академія України,
завідувач кафедри інженерної педагогіки та методики
професійного навчання
Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Захист відбудеться “18” листопада 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 при Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Т.Шевченка, 1. Палац студентів ДНУ, к. 30.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.
Автореферат розісланий “14” жовтня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
доктор філософських наук, професор В.Б. Окороков
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дисертації. Самосвідомість нового українського, як і будь-якого іншого суспільства в епоху його становлення, найперше виявляє, що умовою можливості його існування є у найповнішому смислі єдина мова, – мова згоди, співіснування і співтворчості всіх причетних цьому суспільству. Для самосвідомості при цьому не може бути залишеним у стороні питання, чи йде в даному випадку справа просто про довільно призначену знакову систему для комунікації, чи мова має фундаментально онтологічний статус, визначальний для буття сущого і, зокрема, людської істоти. Реалізація мови в українській пісні, поезії, художній літературі служила ніби охоронним тілом самоідентичності народу впродовж століть, через те видатні його провідники різних періодів історії схилялися до другої думки, однак скоріше інтуїтивно і в контексті щодо національного самовизначення, культурних особливостей, здобуття “свого слова”, творчих здібностей (наприклад, Кирило-Мефодієвське товариство, О.Потебня), аніж по-філософськи предметно. Відтак, питання про співпричетність мови буттю має бути у даному дослідженні загострене до сутнісного порядку.
Як стоїть справа з самим феноменом мови, - про це пошлемося на свідчення Г.-Ґ.Ґадамера, який у роботі “Істина і метод” розуміє його проблематичність таким чином: “Що таке мова – ось питання, що відноситься, зрозуміла річ, до найневиразнішого з усього, що взагалі приступне людському роздуму. Мова так лякаюче близька нашому мисленню й у процесі свого здійснення так мало є його предметом, що вона ніби сама приховує від нас власне буття” [Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод. - К., 2000. - С.351]. Ми вважаємо, разом з тим, що труднощі щодо вираження єства мови, власна проблематичність її як феномена не накладають зарік на його продумування, але навпаки, - виступають фактором неодмінного зобов’язання для думки.
Приховування мовою свого буття, про яке зазначає Ґадамер, є істотною її характеристикою, і має свою долю в історії філософії, найважливішим наслідком якої є її забуття як феномена, певним чином причетного буттю, – від “логоса” Геракліта і Парменіда і до творчості В.Гумбольдта філософія взагалі не знала для себе такої категорії. Ідея похідності мови від діалогу Платона “Кратіл” визначає філософську долю цього феномена і досі. В якості детермінованого предмета в ряді сущого він представляється не тільки метафізикою і наукою про мову, але й тими позитивістсько-структуралістськими течіями у філософії ХХ ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: КОНЦЕПЦІЯ МОВИ В ОНТОЛОГІЇ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА (ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок