Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ

РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ / сторінка 7

Назва:
РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,88 KB
Завантажень:
78
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

7. Фоновий показник сучасної залісненості волино-подільської частини басейну коливається в межах 0–10 %, на окремих ділянках (у басейнах річок Устя, Жердь-Жирак, Полква, на Гощанському плато) лісовий покрив відсутній повністю. Переважають дубово-грабові ліси, зустрічаються груди – грабові ліси, утворені грабом з домішками берези та осики. Серед лучних масивів панівним типом є заплавні луки; болотна рослинність залишилась переважно у долинах малих річок.
8. Домінантні антропогенні чинники: 1) створення ставків та водосховищ на річках із метою регулювання стоку (245 водойм із регуляторною функцією); 2) спрямлення русел (69 % водотоків І-ІV порядків мають прямолінійні річища); 3) сільськогосподарські дії (у волино-подільських адміністративних районах частка орних земель у структурі сільськогосподарських угідь іноді перевищує 80 %); 4) лісогосподарські дії (упродовж 1925–2000 рр. на переважній площі височин спостерігається зменшення лісистості (в основному на 0–5 %, хоча на окремих ділянках – 20–40 % і вище); 5) поселенське навантаження (фоновий показник густоти населених пунктів на кінець ХХ ст. становить 0–10 %, найбільші показники (20–50 %) відмічаються в долинах річок (у басейні р. Устя він перевищує 70 %); 6) транспортне навантаження (фоновий показник густоти автомобільних доріг з твердим покриттям складає 0–1 км/км2, максимальні його значення сягають 4 км/км2 і вище (м. Рівне); фоновий показник густоти ґрунтових доріг коливається в межах 0,5–2 км/км2, максимальні значення – 3–3,5 км/км2; середня густота залізничної мережі – 0–0,5 км/км2); 7) забруднення річок стічними водами (викиди стічних вод у річки волино-подільської частини досліджуваного басейну станом на 01.01.2000 р. складають 2169,1 тис. м3 (29,3 % від усіх викидів у річкову систему Горині, з них майже половина – 40,5 % – є неочищеними, решта – недоочищеними).
Виявлені просторові відмінності у фізико-географічних умовах басейну зумовлюють територіальну диференціацію структури та функціонування річкової системи Горині.
У третьому розділі “Структурний аналіз річкової системи Горині” на основі аналізу параметрів стану структури річкової системи Горині у різні часові зрізи, оцінки масштабів змін у цій річковій системі та її підсистемах, а також чинників, що зумовлюють ці зміни, нами виявлений прояв активних трансформаційних процесів у досліджуваному об’єкті. Упродовж 1955 – 2000 рр. у річковій системі Горині відбулися:
1) зміни кількості та довжини водотоків різних рангів: для річок поліської частини басейну характерне значне зростання цих показників, для деяких річок Волино-Поділля – зменшення; у цілому для річкової системи Горині властиве збільшення кількості та довжини водотоків різних порядків (коефіцієнт трансформації сумарної кількості річок становить +71,2 %, а коефіцієнт трансформації загальної довжини річкової системи – +34,4 %);
2) зростання чи зниження рангів річкових систем, унаслідок чого змінився перелік найдовших і найрозгалуженіших допливів Горині;
3) ускладнення або спрощення структури основних річкових систем басейну Горині: для більшості із них, особливо поліських, за досліджуваний період спостерігається збільшення величини перевищень реальної кількості водотоків над мінімально необхідним для порядкоутворення (у 1955 р. середнє значення цього показника становило 2,3, у 2000 р. – 4,9); для деяких річкових систем Волино-Поділля спостерігається зворотна тенденція (у 1955 р. середнє значення цього показника в таких річкових системах становило 4,2, у 2000 р. – 2,8);
4) регіональний перерозподіл кількості водотоків та довжини основних річкових систем басейну Горині на користь його поліської частини, де найактивніше відбувалися перетворення гідромережі за рахунок створення штучних річок – каналів (коефіцієнт трансформації кількості річок в області Волинського та Житомирського Полісся (загалом) становить +268,5 %, коефіцієнт трансформації довжини річок – +121,2 %; в області Малого Полісся – відповідно +9,8 % і +0,8 %; у Волинській та Середньо-Подільській височинних областях (загалом) – +22,3 % і +10,1 %);
5) зміни співвідношення кількості різнорангових водотоків та співвідношення довжин водотоків різних порядків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок