Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ

РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ / сторінка 9

Назва:
РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,88 KB
Завантажень:
78
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

· на обох гідропостах багаторічний режим стоку наносів характеризується нерівномірністю, що дає змогу виділити певні періоди у часовій зміні показників витрат наносів. Чіткіше виражена така періодичність на гідропосту Ямпіль: у період 1963–1989 рр. середнє багаторічне значення витрат наносів становить 1,38 кг/с, у період 1990–1997 рр. – 0,19 кг/с; на гідропосту Деражне у період 1963–1989 рр. – 1,8 кг/с, у період 1990 –1997 рр. – 0,8 кг/с.
· синхронність багаторічних режимів стоку води і наносів характерніша для гідропосту Деражне; в Ямполі з кінця 80-их рр. залежність витрат наносів від витрат води послаблюється; в окремі часові проміжки на обох гідропостах спостерігається обернена залежність зазначених показників.
· середня величина каламутності за багаторічний період на гідропосту Ямпіль у 3,9 рази вища, ніж на гідропосту Деражне; у часовій зміні каламутності, як і витрат наносів, спостерігається деякий поділ на періоди з відмінними середніми значеннями показника. У період 1967 – 1989 рр. середнє багаторічне значення каламутності води в Ямполі становить 176,6 г/м3, у період 1990 – 2003 рр. – 26,4 г/м3; для гідропосту Деражне відповідно до вказаних часових періодів показники каламутності становлять 40,1 г/м3 і 23,5 г/м3);
вагомий вплив на часову динаміку показників каламутності та витрат наносів має антропогенне навантаження (будівництво регуляторних гідротехнічних споруд, зростання навантаження, рівнів меліорованості й розораності водозбору, поселенського і транспортного
· тощо), свідченням чого є низький ступінь кореляції параметрів функціонування з метеорологічними показниками;
· річний режим каламутності на обох гідропостах нерівномірний: найвищі значення каламутності спостерігаються в березні (під час весняної повені) і в червні (під час літніх злив); найменшими вони є взимку.
Просторово-часовий аналіз поперечних профілів русла р. Горинь та кривих витрат у період з 1974 до 2004 р. свідчить, що у досліджуваних створах у цілому переважають ерозійні процеси над акумулятивними, однак інтенсивність їх прояву різна: найбільш помітні вертикальні деформації, пов’язані із врізанням русла, характерні для гідростворів у смт. Ямпіль та смт. Оженін (Волино-Поділля) (для прикладу: у період з 1974 до 1983 рр. інтенсивність ерозії становила відповідно 56 і 89 мм/рік); русло річки в смт. Деражне характеризується більшою стабільністю як протягом кожного окремого року, так і за багаторічний період, хоча і тут спостерігається тенденція до врізання русла (темп ерозії у період з 1974 до 1983 рр. складає 21 мм/рік). Щодо горизонтальних деформацій, то вони інтенсивно проявляються як у поліській частині басейну, так і у волино-подільській (на відтинку річки від Ямполя до Деражного середня інтенсивність горизонтальних деформацій коливається в межах 1,37-1,9 м/рік).
У п’ятому розділі “Шляхи оптимізації геоекологічного стану річкової і басейнової системи Горині”, спираючись на отримані результати досліджень, керуючись “Водним кодексом України”, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України № 2988-ІІІ В “Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства України, нами обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію геоекологічної ситуації в річковій системі Горині та її басейні.
Головними заходами з оптимізації режиму функціонування басейнової системи є агромеліоративні (розробка і впровадження комплексних протиерозійних схем у басейнах річок, реалізація яких зменшила б надходження наносів у водотоки; найбільш актуальними ці заходи є у верхніх частинах басейнів річок Путилівки, Стубли, Усті, у басейні верхньої та середньої течії р. Замчисько, у басейнах річок Горинька, Жердь-Жирак, Полква і безіменних допливів Горині, що в межах Гощанського плато); фітомеліоративні (збільшення кількість фітонасаджень, насамперед, у верхів’ях річок, на привододільних, стрімкосхилових та інших ерозійно небезпечних ділянках; збільшення лісистості водозборів до 25-30 % (зокрема, в басейнах лівого допливу р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: РІЧКОВА СИСТЕМА ГОРИНІ: СТРУКТУРА, ФУНКЦІОНУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок