Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗВУЖЕНЬ ВИВІДНОГО ТРАКТУ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА ПІСЛЯ КРІЗЬШКІРНОЇ БАЛОННОЇ ВАЛЬВУЛОПЛАСТИКИ КЛАПАННОГО СТЕНОЗУ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ

ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗВУЖЕНЬ ВИВІДНОГО ТРАКТУ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА ПІСЛЯ КРІЗЬШКІРНОЇ БАЛОННОЇ ВАЛЬВУЛОПЛАСТИКИ КЛАПАННОГО СТЕНОЗУ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ

Назва:
ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗВУЖЕНЬ ВИВІДНОГО ТРАКТУ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА ПІСЛЯ КРІЗЬШКІРНОЇ БАЛОННОЇ ВАЛЬВУЛОПЛАСТИКИ КЛАПАННОГО СТЕНОЗУ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,02 KB
Завантажень:
232
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска
ПЕРЕПЕКА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
УДК: 616.131-007.271-089-06+616.126.32
ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ
ЗВУЖЕНЬ ВИВІДНОГО ТРАКТУ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА
ПІСЛЯ КРІЗЬШКІРНОЇ БАЛОННОЇ ВАЛЬВУЛОПЛАСТИКИ
КЛАПАННОГО СТЕНОЗУ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ
14.01.11 – кардіологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті серцево-судинної хірургії АМН України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
ПАНІЧКІН Юрій Володимирович,
Інститут серцево-судинної хірургії АМН України,
завідувач відділом рентгенохірургічних та інших
спеціальних методів дослідження вад серця та
судин (м. Київ).
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
СОКОЛОВ Юрій Миколайович,
Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска
АМН України, завідувач відділом коронарної та рентгенендоваскулярної хірургії (м. Київ).
доктор медичних наук
ФУРКАЛО Сергій Миколайович,
Інститут хірургії та трансплантології АМН України,
завідувач лабораторії ендоваскулярної хірургії (м. Київ).
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця
МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №1 (м. Київ).
Захист відбудеться “30” жовтня 2002 р. о 10 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.616.01 при Інституті кардіології
ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ - 151, вул. Народного ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту кардіології
ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, м. Київ - 151,
вул. Народного ополчення, 5.
Автореферат розісланий 28 вересня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С. І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З 1982 року, коли Kan J. S. et al. повідомили про першу крізьшкірну балонну легеневу вальвулопластику (КБЛВ), ця методика дуже швидко отримала широке розповсюдження у всіх кардіохірургічних клініках світу і була визнана операцією вибору у хворих зі стенозом легеневого клапана. За минулий час були детально обговорені методичні особливості проведення рентгеноендоваскулярної дилатації клапанного стенозу легеневої артерії, розроблені показання і протипоказання до застосування методу, вивчені безпосередні і віддалені результати втручання [Narang R. et al., 1997; Berman W. et al., 1999; Mullins C., 1999]. Водночас, ряд питань, пов’язаних із застосуванням балонної вальвулотомії у хворих зі стенозом клапана легеневої артерії залишаються відкритими. В першу чергу, це проблема залишкових звужень вивідного тракту правого шлуночка, що створюють іноді істотний перепад тиску безпосередньо після виконаного інтервентного втручання [Beghetti M. et al., 1998; Rao P., 1998; Wang J. et al., 1999]. Причини залишкової правошлуночкової гіпертензії достатньо різноманітні за своїм походженням. Чітке уявлення про вплив кожної з них або різноманітних їхніх комбінацій на результати крізьшкірної балонної легеневої вальвулопластики має велике значення для практичного застосування цього методу. Насамперед, це пов’язано з прийняттям дуже важливого рішення - чи адекватний обсяг виконаної операції, продовжувати прогресивно нарощувати тиск на обструкцію чи припиняти втручання з огляду на недоцільність подальшого його проведення? Для того, щоб уникнути тяжких ускладнень інтервенції в таких випадках дуже важливо правильно ідентифікувати природу залишкового звуження й правильно оцінити очікуваний ефект втручання.
Незважаючи на безумовну перспективність методу ендоваскулярного лікування клапанного стенозу легеневої артерії, звертає на себе увагу відсутність чіткого системного підходу до вирішення проблеми залишкових після КБЛВ звужень вивідного тракту правого шлуночка. Серед можливих чинників залишкового звуження вивідного тракту правого шлуночка (ВТПШ) після крізьшкірної балонної легеневої вальвулопластики визначають інфундибулярну обструкцію, дисплазію клапанного апарату легеневої артерії, надклапанний стеноз легеневої артерії, залишковий клапанний стеноз[Kaul U.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ДІАГНОСТИКА ТА ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ЗАЛИШКОВИХ ЗВУЖЕНЬ ВИВІДНОГО ТРАКТУ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА ПІСЛЯ КРІЗЬШКІРНОЇ БАЛОННОЇ ВАЛЬВУЛОПЛАСТИКИ КЛАПАННОГО СТЕНОЗУ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок